Новинка

Вітаю, любі друзі!

Сьогодні місяць, як я зареєструвалась на Букнет. Дякую всім, хто приєднався до мене. Хто читає, додає у бібліотеку, коментує, ставить сердечка і підписується. Це диже цінно для мене, як і для кожного автора. Ваша підтримка - це найкраща мотивація.

Сподіваюся, вам цікаво і ви залишитесь зі мною і надалі.

З понеділка почну викладати нову книгу під назвою "Істина крові"

Це вампірський роман із таємницями, пошуком себе і непростим вибором.

Для вас візуалізація головних героїв

 

Ві

Віталіна

Власниця агенції із перекладу та легалізації документів. 28 років, має чоловіка та доньку і у неї є секрет, через який вона опиниться у небезпеці

Арсен

Вампір, якому більше п'ятиста років і який настільки знудився життям, що майже втратив емоції разом із кольором волосся.

Зустріч буде непростою.

Запрошую до читання, сподіваюсь на вашу активність.

З любовью, ваша Христина.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Нік нейм
02.03.2025, 21:14:12

Ого, мабуть буде цікаво...
Буду читати...
Підписалася на вас...
Надіюся на взаємну підписку)))

Христина Вілем
02.03.2025, 21:24:21

Нікнейм, Дякую за підписку, теж підписалась.
Сподіваюсь, вам буде справді цікавою ця історія

Інші блоги
Історія триває
Продовження історії триває.. Минуло 5 років.. Ліна вже закінчила коледж у Англії. І приїжджає знову в Київ, планує поступати вище, вже подала документи у декілька вузів, здала всі іспити, і вирішила знову трішки відпочити,
Потрібна порада
Всім вітання! Кілька днів "піарю" свою збірку коротких еротичних оповідань і, на жаль, бачу, що на мої блоги ніхто не реагує, а перегляди майже не ростуть (однак дуже дякую, всім, хто читає). Збірка тут. Стосовно моїх рекламних
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Невеликий шматок з сьогоднішнього оновлення ❤️
Я стискаю коліна так міцно, ніби боюся розсипатися на шматки. У старому бабусиному будинку тихо — лише вітер шарудить за вікном і десь далеко гавкає собака. Телефон поруч знову спалахує, але я навіть не дивлюся на екран.
Хвали мене, моя губонько або "Аве — мені"
Думаю, доведеться завести тут окрему рубрику для нових робіт. Бо автор, як відомо, істота вразлива: сам себе хвалити не може — непристойно, мовчати теж не може — тоді ніхто не помітить, що він узагалі щось написав. А
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше