Новий розділ ніжної

Привіт, майже невістко! — пожартував він, заходячи всередину.

Я лише похитала головою й усміхнулася.

— Що це ти приніс?

— Та так, дещо смачненьке. — Андрій пройшов на кухню й почав викладати на стіл різні продукти: фрукти, домашню випічку, кілька баночок з чимось смачним. — Думав, що вам тут корисні вітаміни не завадять.

— Дякую, це дуже мило, — сказала я щиро.

— А як старий? — запитав він, озираючись.

— У своїй кімнаті, дивиться телевізор. Сьогодні навіть майже не сварився.

Андрій засміявся й потягнувся до чашки, яку я поставила перед ним.

— Ну що ж, тоді давай пити чай і розкажеш, як ти тут справляєшся.

Я поставила на стіл ще одну чашку, розлила чай і присіла навпроти Андрія.

— Якщо чесно, день пройшов спокійніше, ніж я думала, — зізналася я, обережно помішуючи ложечкою напій. — Батько Олега звикає до мого товариства, і навіть почав жартувати.

— О, це гарний знак, — усміхнувся Андрій. — Значить, ти йому сподобалася. Він не з кожним так поводиться.

Я кивнула.

— Але не буду брехати, догляд за ним — це відповідальність. Я постійно стежу, щоб він приймав ліки, готую дієтичні страви, слухаю його нарікання на життя... — Я зітхнула, але потім усміхнулася. — Добре, що сьогодні в мене є помічник у твоєму обличчі.

— Авжеж, — кивнув Андрій і зробив ковток чаю. — Ти лише скажи, що треба зробити, і я допоможу.

https://booknet.ua/reader/nzhna-dvchinka-mlionera-b433623?c=4701340&p=1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рік на платформі
Рік тому, 15 січня 2025, я опублікував оповідання Морські Ігри, і з того моменту почався мій тутешній шлях в якості автора. Перші кілька місяців були відверто застійними та невдалими - я викладав старі або перекладені тексти,
Балада | Розділ 13. Полум’я над кригою не владне.
Це що, новий розділ?) Саме так! "Балада про сяйливу троянду та кригу" поповнилася 13-м розділом, "Полум’я над кригою не владне. Селест", в якому нарешті якісь натяки на хімію! Ви такого точно не очікували!
Вже і не чекала... [futureproof]
Вітаю, друзі! Сьогодні візуали давались особливо тяжко, вже думала не робитиму блог на новий розділ. Та все ж, щось таки вдалося) Не зовсім так, як хотілося, однак... Хтось замовляв костюм цукрового телепузика? Бо я, здається
15 версій однієї сцени. Чому я — кошмар для себе?
Іноді мені здається, що простіше виграти суд або скласти повноцінний план капіталізації бізнесу для клієнта, ніж написати одну главу так, як я це бачу в голові. Відкрию Вам трохи своєї "кухні". Ви бачите фінальний текст
Епілог. Подяка. Підтримка.
Всім доброго часу доби! ❤️❤️❤️ Моя книга «Двоє на перехресті світів» – завершена. Сьогодні опублікувала епілог. Цю історію я почала писати для участі у конкурсі «Зачаровані серця», коли лише був
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше