Іноді сидиш годинами й вигадуєш цю саму анотація. А виявляється марно витрачаєш час, бо не те.
Отже.
Який варіант для вас скоріше "змусить" відкриту книгу?
Перший: Просто частина тексту з книжки;
Другий: Окрема анотація;
Третій: Я їх взагалі не читаю;
Четвертий: Ваш варіант.
Для мене кусок тексту замість анотації — це "відчіпне" для читача. На мій погляд, приклад геніальної анотації від авторки Картава Ната до книжки "Добре, що ви не чули цих історій"
https://booknet.ua/book/dobre-shcho-vi-ne-chuli-cih-stori-b433102
Коли прочитала, відразу захотілося відкрити книжку. До речі, оповідки також бомба.
О так. Це напевно одвічна дилема більшості авторів, я раніше теж брала частину тексту. А вчора, коли додавала книгу, я більше часу витратила на головоломку під назвою Анотація та просто дописи у тегах(для мене це теж цілий головняк:))
А з позиції читача, то я їх майже ніколи не читаю, бо здогадуюся що навіть класно написана анотація не дає гарантію що книга хороша, чи навпаки
О, нарешті, мені дали десь це написати. Я НЕНАВИДЖУ, коли замість анотації стоїть частина тексту. Що я можу по ній зрозуміти? Більш-менш стиль автора. А мене не цікавить стиль, мене цікавить про що книга. І хто це може пояснити краще за автора? В чому суть? Я завжди обов'язково читаю анотації і вибираю по ним, що читати. Бувало навіть таке, що анотація цікавіша за саму книгу (бо я собі уявляю щось геть інше). Оце інше навіть нерідко стимулює писати щось своє.
Коротше кажучи, я всіма руками за анотації. Хто хоче уривок тексту, відкриє першу сторінку.
ніякого просто в цьому не буває. це і надзвичайно вдала частина тексту, і анотація, яка тут чомусь названа окремою ) тобто заманлива реклама того, що я знайду в книзі, якщо цього не може розкрити уривок з тексту, який показує і героїв, і жанр, і стиль автора. недосвідченим авторам особисто я не рекомендую її писати, краще вибрати вдалий уривок. я вибираю книгу спершу за анотацією а не як більшість візуалів - за обкладинкою. тому що у більшості випадків обкладинку робив не автор, і вона про якість історії нічого не говорить. а от анотація говорить практично все. стовідсотково вдалі анотації у всіх виходять не так часто, як нам всім хотілося б. особливо добре видно різницю між анотаціями, які написані для читача і для себе. завдання анотації не тільки привабити тих, кому має сподобатись книга, а й не привабити тих, для кого книга не призначена. знову ж таки - тут вигідніше зманливий уривок з тексту. і ще треба пам'ятати. що це не анотація друкованої книги - більше двох-троьх перших фраз читач не бачить, якщо не захоче читати далі. саме це головне. а не те, являє собою анотація опис книги чи уривок з неї.
Я дуже рідко читаю анотації)) Але це тому що зазвичай на Букнет читаю перевірених авторів, книги яких мені подобаються за замовчуванням.
До своїх книг складаю анотації. Не використовую текст з книги.
Але мені здається, що читачі більше орієнтуються на перший розділ. Зачепило - читаю далі, ні - то на цьому все.
Передаю перевагу більш пропрацьованим анотаціям. Вирваним текстом з книжки мене не заманиш.
На другому місці назва. Всі ці (не) відверто почали дратувати.
Й на останнє - обкладинка. Вона має хоча б просто бути. )
Звісно, анотація важлива! Анотація, обкладинка і хештеги - це те, що допоможе читачу обрати саме вашу книгу серед тисячі інших. Це як трейлер до фільму. А інакше, як людині зрозуміти, чому вона має прочитати саме це? От відкриває вона пошук по жанру, а там 5000 книг. І уявіть, якби всі обкладинки були однакові і жодної анотації. Як тоді обрати?
Можна дати вам пораду? У вас є цикл «Хроніки Вейн». Мені здається, що книги там слід поміняти місцями. Так буде логічніше: спочатку - історія, потім - пояснення. Ніхто ж не пише виноски на початку книги. Хоча, можливо, що я чогось не знаю. Але я зазвичай всі пояснення, посилання і т.д. бачу в кінці.
Ірина Скрипник, Ці дві книжки на пряму повʼязані з «Щоденником Яти Ольше». А так як на цьому сайті немає такого як під цикл, то ще не придумала як їх правильно розташувати.
Вранці в мене є один дуже приємний ритуал ☼☼☼. Зробити собі каву, або другу каву, якщо першу випила не вдома, сісти за ноутбук – і читати оновлення книг, які публікуються якраз в першій половині дня, або були опубліковані
Острівна магія Вуду, не потребує храмів — її храмом є берег, її священними книгами є мушлі, корали й кістки, що викидає на пісок море. Вона живе в ритуальних танцях, у вогні, що палає на пляжі, у тіні, яка падає від місяця
Кель не приходив до тями. Життя вдалось врятувати, кулі, що влучили в тіло, організм частково відторгнув у процесі зцілення, а дві, які застрягли в м’яких тканинах, згодом акуратно видалив Дзен – аптечка найманця була
Слова тут будуть зайві. Ірина Звонок та "Монастир Святої Бригіти" підкорили моє серце. Все у відео! ❤️ І сьогодні нові розділи "Зруйнована Гордість" ❤️ ✨️Оновлення історії "Зруйнована гордість"
Дорогі автори та читачі ♥️ Опублікована глава роману "Ціна за гру" Уривок ✨ Чому ти не спиш? — голос хрипкий, після криків і вина. — Думаю. Чоловік підійшов ближче. Не торкнувся її — просто стояв
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТільки окрема анотація.
Вирізка з тексту більше нагадує спойлер.
Для мене кусок тексту замість анотації — це "відчіпне" для читача. На мій погляд, приклад геніальної анотації від авторки Картава Ната до книжки "Добре, що ви не чули цих історій"
https://booknet.ua/book/dobre-shcho-vi-ne-chuli-cih-stori-b433102
Коли прочитала, відразу захотілося відкрити книжку. До речі, оповідки також бомба.
Юля Барел, Анотація справді захоплюючи чарівна. Одразу захотілось почитати, та на жаль зараз не має часу, тому просто додала до бібліотеки.
Дякую.
О так. Це напевно одвічна дилема більшості авторів, я раніше теж брала частину тексту. А вчора, коли додавала книгу, я більше часу витратила на головоломку під назвою Анотація та просто дописи у тегах(для мене це теж цілий головняк:))
А з позиції читача, то я їх майже ніколи не читаю, бо здогадуюся що навіть класно написана анотація не дає гарантію що книга хороша, чи навпаки
Наталія Шепель, Дякую))
Я завжди за другий варіант)
Марина Тітова, Дякую.
Будемо працювати над окремими анотаціями. )
О, нарешті, мені дали десь це написати. Я НЕНАВИДЖУ, коли замість анотації стоїть частина тексту. Що я можу по ній зрозуміти? Більш-менш стиль автора. А мене не цікавить стиль, мене цікавить про що книга. І хто це може пояснити краще за автора? В чому суть? Я завжди обов'язково читаю анотації і вибираю по ним, що читати. Бувало навіть таке, що анотація цікавіша за саму книгу (бо я собі уявляю щось геть інше). Оце інше навіть нерідко стимулює писати щось своє.
Коротше кажучи, я всіма руками за анотації. Хто хоче уривок тексту, відкриє першу сторінку.
Чарівна Мрія, хто не побачить цікавого, першу сторінку не відкриє. саме для того щобїї відкрили, анотації й існують.
ніякого просто в цьому не буває. це і надзвичайно вдала частина тексту, і анотація, яка тут чомусь названа окремою ) тобто заманлива реклама того, що я знайду в книзі, якщо цього не може розкрити уривок з тексту, який показує і героїв, і жанр, і стиль автора. недосвідченим авторам особисто я не рекомендую її писати, краще вибрати вдалий уривок. я вибираю книгу спершу за анотацією а не як більшість візуалів - за обкладинкою. тому що у більшості випадків обкладинку робив не автор, і вона про якість історії нічого не говорить. а от анотація говорить практично все. стовідсотково вдалі анотації у всіх виходять не так часто, як нам всім хотілося б. особливо добре видно різницю між анотаціями, які написані для читача і для себе. завдання анотації не тільки привабити тих, кому має сподобатись книга, а й не привабити тих, для кого книга не призначена. знову ж таки - тут вигідніше зманливий уривок з тексту. і ще треба пам'ятати. що це не анотація друкованої книги - більше двох-троьх перших фраз читач не бачить, якщо не захоче читати далі. саме це головне. а не те, являє собою анотація опис книги чи уривок з неї.
Речення чи два пишу зазвичай.
Андрій Нощенко, Дякую за відповідь.
Я дуже рідко читаю анотації)) Але це тому що зазвичай на Букнет читаю перевірених авторів, книги яких мені подобаються за замовчуванням.
До своїх книг складаю анотації. Не використовую текст з книги.
Але мені здається, що читачі більше орієнтуються на перший розділ. Зачепило - читаю далі, ні - то на цьому все.
Надія Філіпська, Зрозуміло. Дякую
Передаю перевагу більш пропрацьованим анотаціям. Вирваним текстом з книжки мене не заманиш.
На другому місці назва. Всі ці (не) відверто почали дратувати.
Й на останнє - обкладинка. Вона має хоча б просто бути. )
Аля Новак, Дякую.
Звісно, анотація важлива! Анотація, обкладинка і хештеги - це те, що допоможе читачу обрати саме вашу книгу серед тисячі інших. Це як трейлер до фільму. А інакше, як людині зрозуміти, чому вона має прочитати саме це? От відкриває вона пошук по жанру, а там 5000 книг. І уявіть, якби всі обкладинки були однакові і жодної анотації. Як тоді обрати?
Ірина Скрипник, Дякую
Можна дати вам пораду? У вас є цикл «Хроніки Вейн». Мені здається, що книги там слід поміняти місцями. Так буде логічніше: спочатку - історія, потім - пояснення. Ніхто ж не пише виноски на початку книги. Хоча, можливо, що я чогось не знаю. Але я зазвичай всі пояснення, посилання і т.д. бачу в кінці.
Ірина Скрипник, Ці дві книжки на пряму повʼязані з «Щоденником Яти Ольше». А так як на цьому сайті немає такого як під цикл, то ще не придумала як їх правильно розташувати.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати