Розмова Ілони та Давида, знову напружена!

Вітаю, любі!!!

Запрошую до поновлення роману "Мажорка із села".

Уривок.

Мене така звістка шокує.

Отже, — це правда! А я так сподівалася почути, що завгодно, тільки не це. Давид почав стосунки зі мною, перебуваючи зарученим з іншою жінкою. Його не зупинило те, що плануючи майбутню сім’ю, він пішов наліво. Висновок — вірити йому не можна. Стримую емоції та ридання. Давид же справжній покидьок. Набираю повні легені повітря й кидаю.

— Прекрасно, як тільки в селі дізнаються, що ти розірвав заручини зі своєю нареченою, то поповзуть нові чутки, і тепер я буду розлучницею... Молодець, Давиде! Ти робиш все для того, аби моє життя тут, стало неможливим... Скажи, хто тебе найняв? Кому я так солідно заважаю?!! — не витримавши схлипую. Більше не можу стримувати ридання.

— Ілоно, припини вигадувати! — зірвано наказує Давид. — Мене ніхто не наймав. І з тобою у нас все насправді. Ти для мене не розвага...

— Та невже?!! — зірвано крізь сльози фиркаю я. — Якщо це було серйозно, то чому ти змовчав про те, що у тебе весілля через кілька місяців? Чому не сказав, що твоя наречена у відрядженні?!! А ти за її відсутності вирішив розслабитися?!! — шморгаю носом. — Чому ти не розповів про це одразу? — знову здригаючись від ридання. — А я тобі скажу чому... Тому, що ти просто вирішив класно провести час, зі сільською дурепою...

Книга тут...

Приємного читання!!!!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
А на що він сподівався??
Поправляю одяг і мовчки виходжу. Що я можу сказати? Попросити вибачення? Взагалі-то вже пізно. Хоча… дещо я можу зробити. Іду до найближчої аптеки й, червоніючи до самих вух, прошу в молодої фармацевтки: — Мені потрібні
РецензІя "Тиждень до різдва" Анастасії Пармської✨️
​Доброго вечора, любі друзі♡ ​Сьогодні я хочу поділитися з вами рецензією на книгу Анастасії Пармської «Тиждень до Різдва». Я взяла участь у марафоні Уляни, де мені випала доля саме на цю історію. ​Події
А що як смерть - це не кінець?
"Ми рятуємо не мертвих, ми рятуємо живих, щоб залишитися людьми. І які ми люди, коли ми дозволяємо собі нехтувати чужим життям, навіть якщо воно втрачене?" Олексій Юков Після перегляду інтерв'ю з Олексієм Юковим,
Ти зміг розбудити мене, як мій сад.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене ✨✨І саме ти зміг розбудити мене, як мій сад. Ти єдиний, хто збуджує мене і до кого мені хочеться притулитися уві сні. ✨В руках неймовірного чоловіка,
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше