Оновлення щоночі!)

 

Привіт, книголюби та поціновувачі гарячих сюжетів!

Якщо вам набридли нудні історії, де все просто й передбачувано – ласкаво просимо в мій світ, де пристрасть, інтриги й скандали варяться в одному котлі! Тут коханці ховаються за ширмою пристойності, а серця палають так, що пожежна бригада вже на підході! 

Оновлення? Відтепер, щодня! Бо наші герої не люблять чекати, як і ви! 

Готові зануритися у вир емоцій? Тоді пристебніться – далі буде тільки гарячіше! 

P.S. Якщо ви шукаєте спокійного читання на ніч – не раджу, бо заснути після цього буде ой як непросто! 

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

 

Зазирнемо трошкі наперед:

Вечеря пройшла просто вогонь. Макс дивився на мене так, ніби я з'їхала з небес прямісінько до нього на диван. Ну а як інакше? Я – в шовковій білизні, панчохах, у повній бойовій готовності, наче саме життя мене сьогодні натренувало на цей вечір.

 

– Алісочко, ти не така, як усі, – казав він між ковтками шампанського і майже беззвучними стогонами насолоди від страв, які ми їли. – Ти моя. Тільки моя. І більше нікому не належиш.

 

Він обіймав мене, ніби хотів переконатися, що я не розтану або не зникну з його життя. А потім, коли вечеря перейшла в ту частину, де не потрібні слова, я зробила все, щоб він це запам’ятав. Нехай навіть помре від виснаження – зате в захваті!

 

Макс відкинувся на подушки, задоволено вдихнув і промовив:

 

– Ну ти й жінка, Аліс. Ти не жінка – ти диво!

 

"Що ж, приємно дивом, – подумала я. – А от тепер можна було б і поговорити про твою дружину". Але поки я збиралася з думками, він уже потягнувся за телефоном.

 

– Ще хвилин сорок маю, – повідомив із таким тоном, ніби це я повинна була бути йому вдячна за таке щедре проведення часу.

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Тиждень до Різдва Анастасія Пармська
Випадково знову заглянув на марафон Елани Чунту. і тут натрапив на книгу Анастасії Пармської "Тиждень до Різдва". Отже,дівчина після того, як її зрадили,повертається до села і хоче продати свій будинок. Звісна річ,
Момент із четвертого розділу, анімований ~
Що для мене означає книга?
Коли я почала писати тут, то вперше по-справжньому замислилася над тим, що для мене означають книги. Для мене книга — це не лише історія чи джерело знань. Це маленький світ, у який ми тікаємо, коли реальність стає надто
Не жахайтеся зими, дорогенькі
Останнім часом, упродовж кількох місяців, українців посилено залякують «страшною» зимою, що буцімто невідворотно на всіх нас, бідолаг, винищувально насувається. Звісно,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше