"Чому не так як в кіно?"

Так чому не так як у зарубіжних кінофільмах, сприймають нових авторі. Які сиділи місяці, квартали, роки, створюючи своє "Дитинча", книгу, повість, байдуже. Свої думки виклав так скажем на папір. І три папки... Нічого. Можливо хтось зайде гляне на гарну обкладинку, і тиша.

Я хочу сказати що мабуть кожен бачив фільм про авторів книг, де їм телефонують видавництва, чикаючи продовження книги. Де вони цим живуть та заробляють. А в нас якось так. 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Софія Анрі
24.02.2025, 21:44:31

Те ж саме питання

avatar
Мрія Чарівна
24.02.2025, 20:49:16

Чудово вас розумію. А ще краще, коли ти вклав душу в свій твір, жив ним два місяці, чекаєш на реакцію... Прочитано - і видалено з бібліотеки. М-да.

Показати 4 відповіді
Ілля Вінницький
24.02.2025, 21:34:59

Чарівна Мрія, Я теж так вважаю, потрібні новітні автори з новими поглядами. Але як показує практика, видавництві краще продавати відомі книги закордонних письменників.
Борімо і поборемо)

Інші блоги
Букнет шукає відеомейкерів і креаторів!
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
Вогник для Темного
Привіт, мої любі читачі та колеги! ❤️ Нарешті я наважилася опублікувати одну зі своїх книг. «Вогник для Темного» — моє перше творіння, у яке я вклала багато емоцій і частинку своєї душі. Сьогодні хочу поділитися
Я таки наважилась ?
Всім привіт! Я довго думала, чи варто взагалі щось писати в блозі, а потім вирішила: ну а чому б і ні? Тож офіційно заявляю — на Букнеті стало на одного автора більше. Я Місячна Квітка, і нещодавно опублікувала свою першу
Рекомендації до Порталу у Гріх (подяка) ❤️
«Портал у Гріх» – гаряча новинка про читачку, яка потрапила до світу «книжкових» чоловіків. Що її там чекає? А що б ти робила, якби опинилася на її місці? Багато читачок вже шукають цей портал.☺️☺️☺️ А
Я нарешті наважилася розповісти цю історію
Є історії, які довго живуть тільки всередині нас. Ми повертаємося до них у думках, згадуємо, людей, моменти, слова й почуття. І одного дня розуміємо хочеться перетворити все це на щось більше. Так з'явилась
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше