Максим підвівся, провів руками по обличчю, намагаючись зібратися. Але думки не давали спокою.

Він встав, рушив до дверей її кімнати, навіть не усвідомлюючи цього до кінця.

Легкий звук кроків — і тут він почув, як вона теж підвелася.

Двері відчинилися, і вони зіткнулися поглядами.

Вона стояла босоніж, у його футболці, що спадала на одне плече, відкриваючи тонку лінію ключиці. Волосся трохи розтріпане, обличчя ще трохи сонне, але погляд — уважний, гострий.

— Не спиш? — її голос був тихий, але сповнений тієї самої грайливої нотки, яку він так ненавидів.

— Ти теж.

Захоплення темного серця

Підписуйтесь на автора щоб не пропустити оновлення ❤️