Додано
21.02.25 13:40:51
Спойлер до сьогоднішньої глави!!
Максим підвівся, провів руками по обличчю, намагаючись зібратися. Але думки не давали спокою.
Він встав, рушив до дверей її кімнати, навіть не усвідомлюючи цього до кінця.
Легкий звук кроків — і тут він почув, як вона теж підвелася.
Двері відчинилися, і вони зіткнулися поглядами.
Вона стояла босоніж, у його футболці, що спадала на одне плече, відкриваючи тонку лінію ключиці. Волосся трохи розтріпане, обличчя ще трохи сонне, але погляд — уважний, гострий.
— Не спиш? — її голос був тихий, але сповнений тієї самої грайливої нотки, яку він так ненавидів.
— Ти теж.
Підписуйтесь на автора щоб не пропустити оновлення ❤️
Зоя Кіт
49
відслідковують
Інші блоги
Прочитав невеликий твір від Валеріана Надмо6ильного. Називається "Де прокидається темрява". Початок можна назвати класинчиним - двоє дітей вирішили пошукати пригод на свою голову. Це була якраз дуже зручна
Вітаю! Вийшло оновленя. У двох книгах. Картинки клікабельні на самі розділи. Приємного читання! Дякую за Увагу! ❤️❤️❤️ Ваша Крісті Ко ❤️❤️❤️
Алістер, здається, це відчув — його погляд ковзнув по її обличчю з занепокоєнням. — Ви… Не виглядаєте щасливою, почувши таку новину, — сказав він м’яко. — Хоча мали б. Це важливий крок у вашій кар’єрі. Еліс
Вітаю! Черговий випуск рубрики «Авторські спойлери та пояснення». Сьогодні поговоримо про тридцять другу главу твору Покликані Ми бачимо, як Вікторія знову поринає у тривожні, пригнічені думки. Вона вже чекає лише
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати