Додано
20.02.25 22:57:27
Ілону знову зрадили, але чи все так насправді?
Вітаю, сонечки!!!
Книгу "Мажорка із села" — оновлено.

Уривок.
...Сльози котяться градом. Його вчинок, вбив мене, спустошив та вибив з колії. Я ж за цей короткий час встигла закохатися у нього. І зараз серце рветься на шматки від болю. А біль пекучий та не стерпний. Я ж відчувала, що щось не так, але закохане серце відмовлялося слухати здоровий глузд. Я була настільки окрилена почуттями, що нічого не бачила. І напевно закохалася в Давида, як тільки побачила його. А ще наша зустріч посеред ночі, остаточно все змінила.
Навіщо це все було? Красиві побачення? Запаморочливі вчинки? Невже люди здатні на таке заради розваги? Як після них можна повірити комусь? Як?
Не знаю скільки отак просиділа, але встала коли у двір в’їхала машина. — Це повернувся тато.
Я миттю лягаю в ліжко. Не хочу, аби він бачив мене заплакану. Не хочу аби зайвий раз хвилювався. Вкриваюся пледом, і просто лежу. Тепер заснути не можу. Все не вкладається в голові. Відчуття такі, наче мені обрубали крила. І я впавши з висоти не розбилася, а ще жива. Хоча серце в грудях холодне, але воно б’ється.
Отже, потрібно жити. Але як?
Приємного читання та тихої ночі!!!
Лія Тан
2728
відслідковують
Інші блоги
Флешмоб "Осіння пристрасть" зібрав уже багато затишних і цікавих книг, ви можете перейти за посиланням і обрати ту, що припаде до душі. Додаю до нього свою історію про примхливу принцесу і її винахідливу
Всім привіт!!! Вітаю Вас на моїй сторінці! Як і обіцяла, у п'ятницю планую почати викладати 3 книгу з циклу "Життя крізь попіл". Вона буде мати назву "І один у полі воїн". Обкладинку її я вже вам показувала,
Чотири роки розлуки закінчилися зовсім не так, як Максимус уявляв. Він знайшов Емільєна живим — але хлопець, якого він пам’ятав, залишився в минулому. Полон, маніпуляції та служба в імперській армії змінили його. Тепер
Я поневолі торкнулась грудини, наче боялася що серце вистрибне з неї і устрибає. – Мдє…яке воно велике…вражає..– почула я знайомий голос з металевими нотками. Я відчула, як у мене від кінчика хвоста до
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати