Вітаю, любі!

Сьогодні діє знижка на бунтівну історію кохання, — Лютий ворог.

Уривок.

— Софіє, ти в нормі? — Збентежено запитав Кохан.

— Так. Все добре.  — Тихо відповіла вона, не відриваючись від вогню.

Кілька хвилин чоловік дивився на дівчину, й зітхнувши пішов, вона не бажала з ним спілкуватися, вирішив не набридати.

За Коханом зачинилися зі скрипом двері, Софія знову здригнулася й оглянулася. Неподалік стояли два пуфики круглої форми, обтягнуті чорною шкірою. Вона притягла один ближче вогню і всівшись на ньому обняла себе руками знову прикипівши до вогню. Язики полум’я закручувалися навколо полін, які потріскували й гуділи. Тіло охопив спокій, повіки почали закриватися самі по собі втомлена душа спала, тіло теж провалювалося в сон. Хитнулася уві сні й заборонила сама собі спати, широко відкрила очі. Дякувала Богу за те, що мама в безпеці, вона наче теж. Молилася як уміла просила в Бога допомоги та справедливості. В душі дуже бажала, аби вся ця операція закінчилася хепіендом. Молитва заспокоювала розтерзану, стривожену душу і хвилювання стало меншим.

Дрова в каміні трохи перегоріли, Софія піднявшись накинула полін, які знову загуділи, охоплені жовто-червоним полум’ям. Знову спостерігала за вогнем і старалася ні про, що не думати, все потім, а зараз, так хотілося спати.

— Софіє! —  Покликав Кохан.

Вона глянула на нього, дивно, вона не чула як він увійшов і навіть не злякалася його голосу серед тиші. Він подав велику чашку з димучою рідиною.

— Візьми — це чай.

Взяла чашку з його рук і заглянувши в очі запитала.

— Цукор клав?

— Так! — Він підсунув пуф і присів поруч біля неї.

Софія перевела погляд на вогонь, і зробивши маленький ковток гарячого напою, знову запитала.

— А отруту?

— Звичайно. — Смакуючи свій чай відповів Іван. — Дві дози.

Софія ледь всміхнулася і зробивши ковток обняла чашку руками, адже в них дуже замерзла, вони були надто холодними.

— Тобі дуже холодно? — Поцікавився Іван.

— Уже тепліше.

Дивилася на вогонь і не могла збагнути, що з нею коїться. З його появою тіло охопив трепет. Не могла почуватися спокійно, чи то боялася, чи може надто хвилювалася. Щоб хоч трохи заспокоїтися пригубила в міру солодкий чай...

Знижка тут...

♥️♥️♥️

bEGixj_q — Ян та Зоряна.

Приємного читання!