Чого вам хочеться?

Замічаю по собі, що в певні періоди року, хочеьтся читати на певні теми, і от наближається до весни, все розквітає, і хочеться читати та писати про любов...

а що б ви зараз залюбки почитали?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олекса Чорна
19.02.2025, 21:07:42

По-перше, я вам заздрю, що у вас щось розквітає - в Одесі тільки почались холодні дні. А по-друге, у мене так, що просто погода зазвичай змушує читати/писати про те, що за вікном - влітку про сонечко, взимку про Різдво)

Показати 7 відповідей
Олекса Чорна
21.02.2025, 09:30:09

Teremok, Тому рекомендую зосередитись на творчості, щоб вона визначала ваш настрій, а не погода за вікном)

avatar
Вадим Булава
20.02.2025, 08:52:57

Як не дивно після зими мені б хотілося одразу чогось літнього, якоїсь теплої, можливо, курортної пригоди на острові чи віддаленій частині світу...

Показати 2 відповіді
Вадим Булава
20.02.2025, 13:11:06

Teremok, Ох, приємно було б!

avatar
Ірина Скрипник
19.02.2025, 21:12:33

Зважаючи на те, що зараз відбувається, я почала писати чергову треш історію. При цьому майже нічого зараз не читаю, лише 2 книги залишила. Хоча на полицях ще багато чого стоїть.

Teremok
20.02.2025, 11:19:27

Ірина Скрипник, На мене також чекає багато недочитаих книг) Але натхнення бере своє, тому хочеться творити та писати

Інші блоги
❤ Трохи "Тіні" з минулого + Візуал ❤
Просто вирішила нагадати про «Тінь, що не зникає». Це мій первісток — перша завершена на Букнеті книга. Історія розгортається у двох часових лініях - 1915 та 2018 років. Спільний спадок Романа й Теодори стає проблемою:
Анонс новинки.
Вітаю, мої любі! ❤️ 15 СЕРПНЯ ❤️❤️❤️ стартує моя новинка – чуттєва й ніжна драма з гумором, насиченим сюжетом, цікавою любовною лінією та позначкою 18+ Прекрасним епіграфом до неї будуть
Персонаж і письменник
Між письменником і його персонажем часто існує дивний зв’язок. Письменник ніби вигадує героя з нуля, але поступово герой починає жити власним життям. Він може поводитися зовсім не так, як планував автор, говорити
Дякую за підтримку! ❤️
Річі нарешті відклав виделку й подивився на нього. — Думаю, ми занадто з нею панькаємося. Треба показати силу. Тоді вона розколеться, як багато хто до неї. — Тобі нагадати, що ми на землі відьом? — спокійно, але
No pasarán!
...Лариса Леонідівна вдихнула на повні груди й несподівано для себе самої урочисто промовила на видиху: — No pasarán! Із яких тільки закутків пам’яті виповз цей девіз її піонерської юності?! А була ж іще пісня… Bandiera
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше