Недоповернення недописьменника

Привіт, друзі!

Буду писати по-простому, не напрягаючись, тому вибачайте за помилки.

Я думаю, у багатьох є чи були такі ситуації, що ніби й живеш, ніби щось і робиш, працюєш/вчишся, ніби й все добре, але нутром відчуваєш, що щось ти в цьому житті упускаєш, щось не до кінця розумієш. До недавнього часу і у мене таке було, але якось в один момент все змінилося.

Я почав звертати увагу, що протягом усього життя мене завжди тягнуло до чогось нового, до створення "чогось". Не важливо, чи це таблиця в Google, чи книга, чи вірші (яких у мене, до речі, три збірки), чи комп'ютерна гра, чи програма - головне щось створити. І коли я зловив себе на цьому, я нарешті зрозумів, що, можливо, моє "життєве покликання" чи ціль - це "створювати щось".

Мені завжди було цікаво створити щось таке, що допомагало б людям або полегшувало їм життя, або, як з книгою, приносило задоволення. Можливо, мої навички в жодній з перелічених тем не є на рівні професійному, я багато чому вчуся по ходу справи, але мені це цікаво. В моменти, коли займаюсь створенням чогось, час летить непомітно, просто годинами випадає з поля зору.

Чи стикалися ви з таким? Чи, можливо, хтось уже також зрозумів, у чому його покликання?

Навіть не знаю, для чого написав цей пост. Ймовірно, якраз через те, що хотілося щось створити. Тому ділюсь з вами своїми спостереженнями. Всіх обнімаю.