✨✨✨

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

Уривок:

— Ти… ти кохаєш мене? — ледь чутно питаю, хоча всередині все кричить. — Ти хоч колись взагалі кохав мене? Чи я просто… Просто була для тебе, як дорога іграшка? Як телефон, який купують, поки він новий і блищить, а потім кидають у шухляду, коли з’являється новіша модель?

Макс різко оглядається, ніби боїться, що хтось підслухає нашу розмову. Заспокоївшись, що навколо тільки залізо та люди у навушниках, він знову включає свій солодкий голос.

— Ну що ти таке говориш, люба! Звісно кохаю! Як можна не кохати таку дупку і таке миле личко? — він нагло хапає мене за талію, стискає так, ніби я його власність.

Мене аж пересмикує. Намагаюся вичитати правду в його очах, але він тільки блимає віями й усміхається, ніби нічого страшного не відбувається.

— Я не думав, що ти така нерозсудлива, — додає він, погладжуючи мою спину.

— Це ще чому?! — моє терпіння вже на межі.

— Ну почнемо з того, що ти занадто рано пішла від чоловіка! Не обговоривши це зі мною. А я не можу от так от рубати все з плеча! Це складний процес, мені час потрібен, щоб зв’язок із жінкою безболісно для них розірвати!

   Запрошую до прочитання, і до нових емоцій!)

✨✨✨