99 зі 100 : що вас чекає? Серйозна героїня з купою проблем, нервовий супер профі агроном...та гумористична, зворушлива і яскрава любовна лінія...

Питання просто впирається у витрати. В гроші. А ці гроші не те що до мене не йдуть, вони, здається, що від мене ще й втікають…В мене вже з’являється таке відчуття, що якщо я, зі своєю кармою, потраплю в найгрошовитіші сфери, типу: зброя, наркотики й проституція, то я і їх угроблю.

  Але це все емоції. Просто так іноді буває…Але все одно не можу…ні чути когось, ні бачити. І не хочу, щоб мене бачили таку розбиту.

   Я б і дзвінок у двері проігнорувала, якби хтось там ті двері виносити не розпочав. Відкладаю чашку з чаєм і йду подивитися на того смертника. Двері я відкриваю якраз в ту мить, коли один дуже вже знайомий мені шаленець пробує їх силою вибити.

  Не втримавши рівноваги він влітає в мене й ми обоє приземляємося на підлозі. Від зустрічі з твердою підлогою й тільцем, яким накрило зверху, аж дух вибило. Прибита падінням я намагаюсь зробити вдих, та тільки виходить якийсь жалібний стогін.

- Килина!!! – істерично заволав на мене Лагода й розпочав мацати мене руками.

- Ціла, - видушила я з себе слова. – Злізь з мене.

І я зустрілася з ним поглядом. В його погляді метається всеосяжний жах, тріскотить напруження й багровіє паніка. Торкнуло. Миттю торкнуло й затопило переляком.

- Що сталося? – зашепотіла я.

Він кілька разів моргнув, його погляд опустився на мої губи…

- Андрій..

Та яке там…Він притиснув мене так, що я пискнути не могла. В голові - священна тиша. В поцілунку присмак люті, страху і жадання. Й до затятого поцілунку миттю додаються повільні, ніжні рухи й той контраст викликає емоційну бурю, почуття загострюються до краю, адреналін лупить в скроні, а серце вилітає з грудей…