Як завжди, на самому цікавому ))

Питання до авторів ) Яким чином ви закінчуєте зазвичай главу? Чи граєте на нервах своїх читачів, коварно закінчуючи на самому цікавому? Бо я так роблю ))

От і останній розділ історично-містичного роману "Під лапою Вовка" закінчився інтригуюче - Іван Сірко на палубі іспанського фрегату дзенькнув по тім'ячку ворожого лучника, який виявився жінкою .Бачив він її уперше та одразу зрозумів хто вона і як її зовуть )) Не вірите у цей склданий для необізнаного читача ланцюг подій? Тоді тримайте шматочок цієї неочікуваної глави:

Мороз пішов по шкірі Сірка. Ніколи ще цей видатний воїн не відчував того, що відчув у ту мить, на палубі іспанського корабля. Ніколи більше не бачив він такого вогню в очах, холодного, крижаного та такого колючого, що перехоплює дихання та давить на серце.

Хлопчина, на відміну від Івана, не розгубився. Мить, і він підняв лук та випустив стрілу прямо у ворога. Майже впритул. Похитнувся Іван від удару. Та встояв. Стріла, випущена з неймовірною швидкістю, з ніжним свистом пролетіла кілька саженів, що їх відділяли, та вдарилась у вовчу шкуру, що прикривала плечі. З жалібним дзенькотом упала вона до ніг січового воїна. Хлопчина щось вражено вигукнув та відсахнувся. Сірко ж, навпаки, прийшов до тями та дивлячись прямо у ці болотяні зелені очі, ударив руківям шаблі у висок меткого лучника. Той заточився. Іван підхопив його, і в ту ж мить шапка з хлопця впала на палубу, з-під неї висипало довге волосся кольору воронового крила.

На його руках без свідомості лежала жінка.

І він знав як її звати.

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Інна Турянська
13.02.2025, 11:43:51

Вітання) закінчую як закінчується) не вмію я бути інтриганткою) лиш інколи виходить обірвати на чомусь такому хвилюючому)

А у вас цікаве закінчення, в якому аж два гачки...і я навіть хз, який більше заінтригував — те, що невідомо що ж буде з жінкою) чи те, що він її знає))

Ріна Март
13.02.2025, 19:02:21

Інна Турянська, Раніше думала, що ці гачечки прийшли з досвідом, проте перечитала своє дуже давнє фентезі. А там теж гачечки. Думала, інтриганство у мене набуте, а виявляється то вроджене)))

avatar
Влада Клімова
12.02.2025, 21:01:45

Ріно, дууже люблю на самому цікавому. А ще підступніше чергувати: хороше-погане. Тільки читач налаштувався на мед, а тут вже когось з'їли?

Показати 3 відповіді
Ріна Март
13.02.2025, 19:00:51

Влада Клімова, Так і запишемо: жанр "романтичні убивства")))

Закінчую зазвичай по різному.

Показати 3 відповіді
Ріна Март
13.02.2025, 19:00:08

Світлана Романюк, )))

avatar
Мерайя Д Рок
12.02.2025, 20:39:28

Я закінчую розділ "заходом на рекламу")))
Дитя серіалів, що тут ще поробиш)))
Уявляю картинку, коли пишу, і розділ закінчується таким стоп-кадром, коли герої тривожно дивляться на глядача)))

Ріна Март
13.02.2025, 10:02:21

Мерайя Д Рок, Ой, уявила собі цю картинку)))) сміюсь)

avatar
Вікторія Ковзун
12.02.2025, 21:32:03

Обов'язково на найцікавішому — і на ще більшій біді, ніж в попередній главі))

Ріна Март
13.02.2025, 10:01:22

Вікторія Ковзун, Не жалієте геть читачів)))) Дякую, посміхнув Ваш коментар))

Інші блоги
Конкурс!
Сьогодні я радію тому, що побачила радісне повідомлення. "Зруйнована Гордість" офіційно приєдналась до конкурсу дарк романів. Це було емоційно важке очікування. Але як то кажуть: "В життя треба грати". Тож пограємо
Марафон від Автора до Автора розпочато!!!
Всім доброї ночі ʕ⁠っ⁠•⁠ᴥ⁠•⁠ʔ⁠っ♥️ Марафон від Автора до автора триватиме з 11.04.2026 до 25.04.2026 девіз марафону - чесний відгук читача З радістю повідомляю,що марафон від Автора до Автора РОЗПОЧАТО!!!
Рекомендація
Перша рекомендація моєї новинки «Спокуса на десерт». Хто ще не читав — запрошую♥️https://booknet.ua/book/spokusa-na-desert-b451266
Сейді і Джесс підкорюють Топи, та величезне дякую!
Сьогодні в мене просто неймовірно емоційний день, і я не можу не прийти сюди, щоб розділити цю радість із вами. Мій новий сапфічний вестерн «Іскри диких прерій», який лише вчора стартував, вже встиг зробити дещо
"Марія..." отримала вже сто бібліотек! Дякую всім)
Ще вночі, коли робила візуали до нової глави, побачила, що мою "Марію..." зберегли вже у сотню бібліотечок... Хотіла написати зразу, поділитися з вами своєю радістю, але подумала, що краще по дню) Та відчуття було неймовірне,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше