Темні герої у фентезі
Ви помітили, що у фентезі ми все частіше вболіваємо не за благородного лицаря, а за того, хто мав би бути злодієм? Нам подобаються демони, маги-некроманти, прокляті воїни – ті, хто балансує на межі світла і тіні. Чому?
Темні герої змушують нас задуматися. Вони не ідеальні, вони роблять помилки, вони борються з власними слабкостями. І саме тому вони живі. Ми бачимо їхній шлях і хочемо вірити, що навіть у найтемнішій душі є шанс на світло.
Але що, якщо все не таке, яким здається? Якщо демон — не монстр, а той, хто вміє відчувати глибше, ніж люди? Якщо добро не завжди носить людське обличчя, а тінь не означає темряву? І чи варто було проходити довгий шлях, повний болю, боротьби й втрат, щоб зрозуміти: справжнє кохання ніколи не було десь далеко — воно весь час чекало поруч?
Новинка «Коли тіні стають світлом» занурює у світ, де нічого не можна розглядати чорно-біло. У ньому є демон, який, можливо, виявиться людянішим за людей. Є боротьба, що перетворюється на розуміння. І є любов, яка не питає, ким ти народився, а лише — ким можеш стати.
Запрошую до читання!
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНе зовсім згодна з цим твердженням. По справжньому неоднозначні головні герої ( такі як Джеймі Ланістер чи Мелісандра з " Гри престолів" чи Логен Дев'ятипалий з " Першого закону" Джо Аберкромбі) трапляються, але вони у меншості. Набагато частіше ми бачимо однозначно позитивного головного героя який лише за зовнішніми ознаками, часто навіть вродженими, такими як раса чи схильність до певної магії, є поганцем. Тож ніякої неоднозначності і немає, є лише погана репутація та протиставлення головного героя і суспільства, що надає ще один шар конфліктам у творі. Прийом не поганий, цілком дієвий, а він не є чимось новеньким- свіженьким приблизно з часів Роберта Сальваторе і його саги про темного ельфа.
Чому ж фентезі жанр дрейфує від чорно-білої моралі, як у Толкієна, до сірої, як у Сапковського? Думаю, це породження мультикультурного та толерантного суспільства часів " довгого миру". Тож не виключено, що скоро ми побачимо зворотній дрейф.
Представники темряви харизматичніші, часто їм пробачають не дуже гарні вчинки за умови, що в кінці книги "поганець" розкриє свої кращі сторони. А ще дуже цікаов слідкувати за трікстерами, бо ними не керує ні добро, ні зло, а лише власні бажання та цілі. Головне, щоб такий герой не був жорстоким, бо це не виправдовує ніяка сюжетна лінія.
Джуні Салем, Найкращий❤️❤️❤️ Завжди ним захоплювалась.
Тут 50/50)) з однієї сторони можна філософствувати, що немає нічого в чистому вигляді, навіть спирт і той 96,6%, а не 100% ))) немає поняття абсолютне зло чи абсолютне добро, а є компроміс і більший % позитиву чи негативу в загальній картині.
А з іншої сторони, все взагалі може бути банально. Поганці часто виходять харизматичніші, драйвові, непередбачувані, а жінки люблять поганих хлопців, бо хочуть
а) вражень, відчуття пригод
б) чисто жіноче «а зі мною він зміниться» ))) так би мовити довготривалий проект )))
в) певні травми та моделі поведінки з дитинства. Бʼє значить любить. Або «о це він мене ревнує». Не обов’язково фізичне насильство. Той самий абʼюз, до якого звиклися і рахується нормою. Знову ж таки я називаю це словом «враження» просто в кожного вони свої.
Анна Ліє Кейн, ахаха, то випадково вийшло. навіть половини не планувала писати, коли почала)) і тут Остапа понесло. І неочікувано не вистачило символів, тому прийшлося писати 3 повідомлення.
тут
Цікава тема. Хоча колись я сказала , що ніколи не стану на сторону Зла. І якось так в мене виходить, що в мене немає неоднозначності. Чомусь я схиляюся до класики де біле то біле, а чорне то чорне. Хоча мої герої інколи вчиняють не дуже гарно, але взагалі поганці не стають хорошими, а хороші поганими.
Такий вже в мене стиль. І такі в мене поняття.
Олесь Король, Кожен обирає своє
Це все маніпулятивна психологія - саме бажання розказати людині що чорне, то біле і виводить нас на такі теми!
Але дякую, це наразі дуже актуально!
А ще підтверджує, що часто людей треба оцінювати не за словами/зовнішнім виглядом, а за вчинками та наслідками тих вчинків))
Lyudmila Sokolova, Погоджуюся)
Є, звісно, прислів'я "Не такий страшний вовк, як його малюють", але інколи, як занадто вишукувати в умовному "демоні" щось хороше, й виходить "не всьо так однозначно".
В тихому болоті чорти водяться))) все частіше білі та пухнасті виявляються страшними злодіями та демонами) а звичайні люди чи створіння, що завжди вважали злом - більш людяніші за добрих.
Ми певно живемо в світі де добро та зло перемішалися чи мають помінятись місцями?
Ух, Ви підняли темку)))
Анна Ліє Кейн, Це точно))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати