Свіженький шматочок Полонянки
- Поснідаєш? - відразу впізнаю приємний голос.
Так, це йому вчора вперше в житті робила мінет. І тепер я можу розгледіти його обличчя. Бляха, він симпатичний. Зовсім не схожий на свого гидкого родича. І тіло його струнке, підтягнуте, не те, що у його дядька. Я все таки маю надію, що й характер у нього інший, і він змилується наді мною та врешті решт відпустить.
- Не відмовлюсь, Давиде В’ячеславовичу, - кажу дружелюбно і присідаю навпроти нього, де вже підготовлений для мене чистий посуд.
- Не обов’язково так офіційно, - усміхається. - Після того, що ми вчора робили. Можеш кликати мене просто Давид.
Я червонію і опускаю погляд додолу. Згадувати вчорашнє не хочеться, особливо, коли цей чоловік поруч. Досі не розумію, як я вчора наважилась. Але якщо хочеш жити, на все будеш здатна.
- Скоріше, я робила, - уїдливо коментую, розглядаючи яєчню у своїй тарілці.
- В такому випадку, наступного разу моя черга робити тобі добре, - легковажні слова змушують знову глянути на чоловіка навпроти.
- Як це розуміти?
Остання маленька надія тане мов сніг. Звичайно він мене не відпустить, навіть якби я сотню тих мінетів зробила. Чоловіки всі однакові.
- Спочатку я думав залишити тебе тут, у цьому будинку, - він обводить їдальню зневажливим поглядом. Здогадуюсь, що йому не подобається це місце. Мені теж, до речі. - Хотів обговорити правила твого перебування тут, тому прийшов. Але після твоїх дій, я передумав і ти поїдеш зі мною у мій будинок.
Прожовую яєчню і ледве ковтаю. Клубок в горлі душить від розуміння, що я сама собі вирила яму. І навіщо я взагалі полізла до нього?
- А в твоєму будинку я теж буду замкнена у підвалі? - обережно запитую.
- Це залежить від того, як ми домовимось, - говорить самовпевнено.
- Про що саме?
- Про твою поведінку. Повір, я не хочу тебе тримати як тваринку на прив'язі, - качає головою. - І не буду, якщо будеш слухатись мене.
- Хочеш мене тримати у сексуальному рабстві? - спалахую від гніву.
Все з ним зрозуміло. Ззовні красень, а всередині такий самий гидкий, як і його дядько.
- Ні, ти добровільно будеш моєю, - самовпевнена усмішка. - Вчора ти не заперечувала.
https://booknet.ua/reader/polonyanka-u-spadok-b433314?c=4696796&p=1
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже смачно ?
Слава Головач, Дякую ♥️
Який смачний шматочок !
Інна Романова, Дякую ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати