Свіженький шматочок Полонянки

- Поснідаєш? - відразу впізнаю приємний голос.

Так, це йому вчора вперше в житті робила мінет. І тепер я можу розгледіти його обличчя. Бляха, він симпатичний. Зовсім не схожий на свого гидкого родича. І тіло його струнке, підтягнуте, не те, що у його дядька. Я все таки маю надію, що й характер у нього інший, і він змилується наді мною та врешті решт відпустить.

- Не відмовлюсь, Давиде В’ячеславовичу, - кажу дружелюбно і присідаю навпроти нього, де вже підготовлений для мене чистий посуд.

- Не обов’язково так офіційно, - усміхається. - Після того, що ми вчора робили. Можеш кликати мене просто Давид.

Я червонію і опускаю погляд додолу. Згадувати вчорашнє не хочеться, особливо, коли цей чоловік поруч. Досі не розумію, як я вчора наважилась. Але якщо хочеш жити, на все будеш здатна.

- Скоріше, я робила, - уїдливо коментую, розглядаючи яєчню у своїй тарілці.

- В такому випадку, наступного разу моя черга робити тобі добре, - легковажні слова змушують знову глянути на чоловіка навпроти.

- Як це розуміти?

Остання маленька надія тане мов сніг. Звичайно він мене не відпустить, навіть якби я сотню тих мінетів зробила. Чоловіки всі однакові.

- Спочатку я думав залишити тебе тут, у цьому будинку, - він обводить їдальню зневажливим поглядом. Здогадуюсь, що йому не подобається це місце. Мені теж, до речі. - Хотів обговорити правила твого перебування тут, тому прийшов. Але після твоїх дій, я передумав і ти поїдеш зі мною у мій будинок.

Прожовую яєчню і ледве ковтаю. Клубок в горлі душить від розуміння, що я сама собі вирила яму. І навіщо я взагалі полізла до нього?

- А в твоєму будинку я теж буду замкнена у підвалі? - обережно запитую.

- Це залежить від того, як ми домовимось, - говорить самовпевнено.

- Про що саме?

- Про твою поведінку. Повір, я не хочу тебе тримати як тваринку на прив'язі, - качає головою. - І не буду, якщо будеш слухатись мене.

- Хочеш мене тримати у сексуальному рабстві? - спалахую від гніву.

Все з ним зрозуміло. Ззовні красень, а всередині такий самий гидкий, як і його дядько.

- Ні, ти добровільно будеш моєю, - самовпевнена усмішка. - Вчора ти не заперечувала.

https://booknet.ua/reader/polonyanka-u-spadok-b433314?c=4696796&p=1

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Слава Головач
17.02.2025, 15:18:58

Дуже смачно ?

Ольга Суниця
17.02.2025, 16:49:52

Слава Головач, Дякую ♥️

avatar
Інна Романова
09.02.2025, 14:28:38

Який смачний шматочок !

Ольга Суниця
09.02.2025, 15:52:00

Інна Романова, Дякую ♥️

Інші блоги
Марафон ⚡конкурс ✨
Вітаю, дорогі друзі!✨ Отже, як і було обіцяно, публікую блог з переліком конкурсних творів авторів, що забажали долучитися до марафону взаємної підтримки — взаємного читання. Тож, перелік тих творів, що вже
Челендж: Як народжуються персонажі
Вітаю! Виникла нова ідея для челенджу. Пропоную розповісти, у якій послідовності та як у вас з’являлися головні герої ваших творів. Почну першою й візьму за основу свій твір Карателі темряви Почнемо з головних героїнь
Відгадуємо назву новинки!
Вже цього тижня стартує моя новинка, любовне фентезі. Традиційно, пропоную відгадати повну назву книги. Не вистачає три слова, але якщо відгадати хоча б одне, то наступні стануть зрозумілими. Тобто, це сталий вислів. Хто відгадає
Повстання?!✨
Вітаю, друзі!✨ У новому розділі приквела ми станемо свідками двох заворушень, що розгортатимуться паралельно у двох часах: коли Ґладіс була геть малою, і коли подорослішала. З'ясуємо нарешті з чого все почалося... Ґладіс
Як не з’їхати з глузду, редагуючи власний текст?
Сьогодні хочу торкнутися теми, яку впізнає кожен, хто хоч раз сидів над рукописом довше, ніж над тарілкою супу в дитинстві: вічне редагування. Так, саме те, коли ти переписуєш одну сцену тричі, потім п’ять разів, а на сьомому
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше