Є в мене певна цікавість до творчості таких само новачків, як і я.

                Не те, щоби це була конкуренція – я досить доросла, аби порівнювати себе лише із собою з минулого, відмічаючи власний прогрес. Це, скоріше, спортивний інтерес і спостережливість. Ну, от цікаво мені зайти на якийсь сайт-портал-теде, і освоюватися там, одним оком поглядаючи на тих, хто теж «новачок». Не для того, аби конкурувати, а для того, аби не відчувати себе «новенькою» на самоті.

                Іноді навіть прориваються думки якось підтримати таких само «новеньких» вподобайками чи переглядами. Альтруїзм? Можливо.

                Це я пояснювала мотиви, чого я оце взялася за рецензію першої книжки на профілі авторки Мія Золота. Ця авторка  дебютувала на Букнеті з фентезі «Віддана дракону».

                Почала його читати, потім авторка зробила паузу. А оце повернулася, і я заново перечитую, аби пригадати подробиці. Цікаве виходить фентезі з величезними перспективами. Але я поки не готова рецензувати – насолоджуюся читанням. А в блог написала, аби «тизер запостити»!

                Рецензія буде скоро, бо читання захопило мене так сильно, що ледь не забула про розділ свого «Випадкового свідка». Оце напишу і продовжу читати і насолоджуватися. Драконів люблю – страх!

                А кому цікаво те, що я пишу (не лише детектив, а й блоги) – підписуйтеся, не соромтеся. Попереду ще багато цікавого!

                P.S. До речі! В мене ще буде рецензія на роман Кіри Ендрю «Неон у титанових венах»! Але трошки пізніше.

                До зустрічі в блогах і коментарях.

                Всім цьом!