Вітаю, любі!!!

Сьогодні діє знижка на роман Александри та Луки.

Книга "Джекпот. Ставка на чужу дружину". Дуже емоційна та з перчинкою.

Життя Александри змінюється в одну мить. Доки вона мов проклята працювала, її чоловік розважався, а потім просто віддав їх за борги іншому.

Уривок. 

Після обіду мовчки подалися у кабінет. Тепер Александра нервувала ще більше. Вже сумнівалася, що цей чоловік блефує. Швидше за все вони з Сергієм це все провернули в реалі. Ігромани, люди шизануті. Від цього гіркота та розчарування охопила цілком.

Запропонував присісти де зручно. Навіть не роздумуючи подалася у крісло за столом. Воно велике, і ще в ньому можна погойдатися. Втомлено впала в крісло. Від задоволення прикрила очі. — Як м’яко та зручно. Кайф. Ще й ноги до землі не дістають.

Припинила кайфувати, адже в кабінеті чомусь надто тихо. Відкрила очі. Чорних здивовано дивився на неї.

— Щось не так? — Вдаючи безтурботність запитала.

На це чоловік лише видихнув, і подався до сейфа. Александра покрутилася в кріслі, стримуючи посмішку. Відчувала йому не сподобалося, що вона зайняла його місце. Але ж він сам запропонував...

— Александро! — Суворим тоном покликав Лука, підійшовши до столу. Коли ж вона повернулася до нього, продовжив. — Досить балуватися. Ось свідоцтво про шлюб. Я наполіг на паперовій версії. — Це доказ того, що ти моя дружина.

— Це фальшивка. Я не підписала жодного документа, і в загалі вперше тебе бачу.

— Це найсправжніший, що не є документ, підписаний твоїм оригінальним підписом. — З погрозою в голосі заявив. — А це... — Кинув теку на стіл. — Наша шлюбна угода.

— Її я теж не підписувала. — Роздратовано кинула.

— —

Чорних на це змовчав, кинувши іще один документ.

— Це твоє свідоцтво про розлучення з Сергієм Саєвським. Воно справжнє.

Перевела погляд великих очей з документів на чоловіка, що стояв навпроти. Кілька секунд дивилася у ці великі, красиві очі. Розуміла, йому брехати резону нема. Потягнувшись взяла останній документ. Дата розлучення справді двомісячної давності. Важко видихнувши закрила документ, кинувши його на стіл. Вставши подалася геть. Емоції переповнювали. — За, що Сергій так з нею? За те, що останнім часом все звалив на неї, а сам жив у своє задоволення. Сльози виступили на очах. Подалася до дверей. Хотіла залишитися на одинці. Не хотіла розплакатися просто на очах в Чорних.

До дверей не встигла дійти. Опинилася в полоні чоловіка. Обійми виявилися такими ніжними, а голос зазвучав лагідно.

— Принцесо, я тебе не відпускав...

За емоціями сюди...

Приємного читання!