Мій відгук на "Голе щастя" від авторки Dana N

Що ж, зацікавила назва. Не дивилась особливо на жанр, відразу поринула в читання, гадаючи отримати невеличку мелодраматичну історію з відвертими сценами. Початок історії тільки підкинув дровенят до моїх здогадок. Тут тобі одразу ж досить клішована сцена зради кохонаго. Хейлі (головна героїня) хотіла порадувати нареченого Луїса і заявилась до нього у офіс у відвертому комплекті червоного мережива під одним-єдиним плащиком. Та от же халепа, коханий вже задовільнявся секретаркою. І тут понеслося... Нашвидкоруч спіймане "Таксі", цікавий водій Торн і невтішна поїздка додому.... От тут я і очікувала сцен помсти нерадивому нареченому, та не тут то було. Історія повернула в інше русло. Не буду спойлерити, але сюжетні повороти, як американські гірки, приємно дивували та підштовхували до роздумів. 

Ця історія не про мелодраму в житті, а більше про філософію самого щастя. Назва ж відповідна! (тут хотілось стукнути тесе по лобі) Саме голе, неприкрите нічим іншим, істине щастя. Саме такого прагнула героїня. Саме цього ми прагнемо всі. І кожен з нах шукає та знаходить його у своїх особистих дрібницях. 

До останнього чекала, кого ж вона обере. Свого нареченого чи харизматичного "таксиста". Коли відшукає поміж метушливих сумнівів своє щастя. Та не так все просто і авторка залишає нам відкритий фінал...

  Спочатку обурилась. Ну як так? З ким залишилась? Сиди тепер ламай голову. От я і закрила книгу і ходила кілька днів переварювала прочитане, поки воно не осіло в розумі на свої місця. Не знаю, як було задумано, але мені щось підсказує, що між двох вогнів у вигляді Луїса і Торна вона обрала себе. Не дарма ж вона просила про відпустку.... Але то вже мої особисті роздуми))

Загалом, книга сподобалась. Читається легко, швидко. Захоплює з перших сторінок. Приємно написано. Траплялись кілька дрібних помилок, але з ким не буває. Єдине, що особисто мені резонує, це сама назва. Чомусь вона мені ну дуже перекликається з поняттям "голої правди" в одній із книг Колін Гувер. 

Особисто рекомендую до читання. Можливо, і вам захочеться порозмислити над своїм "голим щастям".

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дана Новак
06.02.2025, 18:01:38

Дуже приємно прочитати Вашу рецензію. До речі, я, як автор, ніколи не вважала, що ситуація із Луїсом насправді однозначна... Щодо закінчення – трохи схоже на спойлер, але Ваша думка дуже цікава. Я планувала прояснити ситуацію у продовженні, де фігурувала б подруга Хейлі Рейчел, та, на жаль, через певну ситуацію в моєму житті не так сталося, як гадалося. Дякую за відгук.

Показати 2 відповіді
Дана Новак
06.02.2025, 19:11:30

Міша К Норт, Нічого. Зате дізналася Ваше враження.

avatar
Тетяна Гищак
06.02.2025, 16:56:53

Замість когось із двох обрати себе - найкращий варіант.

Міша К Норт
06.02.2025, 19:01:26

Тетяна Гищак, Дійсно так)

avatar
Олена Лук'янова
06.02.2025, 16:57:42

Гарний відгук, одразу виникло бажання почитати)

Міша К Норт
06.02.2025, 19:01:15

Олена Лукьянова, Не пошкодуєте)

Інші блоги
Оновлення “ехо мертвого лісу”
На Букнеті вже новий розділ — “Голоси під брезентом”. Цього разу Орися дістається туди, де ліс уже не просто мовчить. Він ховає. Під брезентом — свіжа деревина, чужі сліди, старі недомовки й люди, які занадто
Авторські труднощі
Вітаю, мої неперевершені ♥️ Моя власна книга мене хакнула. І я говорю про Кохати двох не гріх (картинка клікабельна) До речі, мені здається, чи Джеміні трішки змінив обличчя Марини?) ___________________ Це дивно
Троп «сестринство та зрада» активовано
Коли найближчі стають найнебезпечнішими У світі, де небо затягнуте мороком, а монстри ховаються не лише в тінях, а й на королівських тронах, немає нічого міцнішого за сестринство. Це не обов’язково кровний зв'язок.
Затишшя перед бурею? Оновлення.
Хто сказав, що Володар Потойбіччя не вміє бути ніжним? Він може зникати в темряві, залишаючи після себе шлейф холоду, але його вчинки говорять голосніше за слова. Маленькі слабкості Ірен стають його головним пріоритетом. Шматочок
Трохи про книгу.
Знову привіт! Трішки цікавого про книгу. Якщо в мене запитати який фільм чи серіал мене надихнув написати книгу Пристрасть червоної троянди, то це буде серіал "Помста" (2011). В них спільного епіграф першого
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше