Знаєте, деякі історії з’являються раптово — у снах. Саме так сталося з "Відьомською спадщиною".

Мені приснився світ, де магія переплітається з долями героїв, де є могутні артефакти, що зберігають рівновагу між світлом і темрявою, і де одна дівчина має зробити вибір, який змінить усе. Прокинувшись, я не змогла викинути цей сон із голови. Так у 11 класі я почала писати свою першу книгу. Тоді це була російськомовна версія, і я з ентузіазмом занурювалася у створення світу.

Але життя внесло свої корективи: навчання, робота… Історія залишилася в записниках, а я поступово забула про неї.

Минуло п’ять років. Одного дня, перебираючи свої старі записи, я натрапила на ті сторінки. Це був момент, коли я зрозуміла — ця історія не відпустила мене. Я переклала все українською, і хоча від первісного варіанта залишилася лише ідея, дух книги залишився тим самим. Я переписувала сюжет, додавала деталі, створювала нові повороти. І ось тепер ви тримаєте в руках історію, яка пройшла довгий шлях разом зі мною.

А ви коли-небудь поверталися до старих ідей чи записів? Ділилися зі світом тим, що створили колись давно? Розкажіть у коментарях, буде цікаво почитати!