Вечірка та сон Анжеліки.

Мирної ночі, любі!!!

Книгу "Бранка по неволі" — оновлено!

Уривок розділу.

— Анжеліко, ти поводилася мов сама королева. Я вражений... — не емоціях хрипить чоловік.

Його обійми хвилюють мене, але страшенна втома добряче дає про себе знати. Я зажмурюю очі в обіймах Бурого, й втомлено кидаю.

— Я рада, що тобі сподобалося. Але я так хочу спати... — важко зітхаю.

Чую, як чоловік хмикає, та невдоволено бурчить.

— А я гадав, ми іще містом прогуляємося.

— Я пас, — уже крізь дрімоту відмовляюся я.

— Анжеліко, ти, що справді спиш? — бурчить Бурий.

— Угу, — ледь видавлюю. І видихнувши чую, не чіткі обурення чоловіка, бо справді провалююся у сон...

Читати далі...

Приємного читання!