Вітаю! 

ВПАЛИ МОСТИ 

Вийти заміж легко, а от бути щасливими в шлюбі складно. Тільки в казках добробут та гармонія з’являються відразу й назавжди. У реальності все по іншому...

- Що Матвій?

- Мучиться питанням, куди сходити до церкви чи ворожки?

- Чого це? - зробила вона великі очі.

- Спитати «ЗА ЩО?»…

- Моя росинка, за гумор, іноді хочеться занести тебе до Червоної книги, - виразно так глянула вона на мене.

- Ой! - пирхнула я. - Та, що Матвій, байдужий, як труп. Я не цікавлю його, як жінка, але дратую, як носій його дитини. Вже і я розпочинаю дивуватися, як ми цю дитину зачали…Хоча знаю як…Я піддалася усім емоціям, а він не встояв перед моїм шармом. Або ж у нього було без варіантів…Знаєш, таке… коли жінка виражає своє чисте бажання і проявляє трішечки наполегливості. Тоді зі мною був, не нещасний хлопак, а розпечений до температури білого жару хлопець. Кхм, а щось у ньому було…Дідько! Навіщо ми про це говоримо…І я тепер знову думаю, про пристрасного, як сама ніч хлопця…і про цю нестерпну зануду з якою я живу…

- Не всі чоловіки легко переносять вагітність жінки. Їхнє життя теж змінюється. Вони переживають. І, як чоловіки, яких вчили, що хлопчики не плачуть, того не показують…

- Дякую, що роз’яснила, - розвела я руками.

Вікуся виразно закотила очі.

- А ти що?

- А я вагітна, нестабільна й розважаюсь на дрібних пакостях.

- Що? - з докором, глянула вона.

- Потрібно ж якось розважатися…