Додано
23.01.25 13:47:51
На що готова жінка заради кохання???
На що готова жінка заради кохання у всі віки???

...І вже незабаром вони виїхали на край лісової галяви, добре знайомої Анні, та зупинилися, притримуючи коней.
– Ти впевнений, що це саме те місце? Все виглядає… інакше.
– Це те саме місце, княгине. І хтось тут був, причому зовсім недавно, – відповів їй відданий охоронець, роззираючись.
Очевидно, переконавшись, що зараз тут більше нікого немає, Нестор рішуче зліз з коня, одним плавним рухом вийнявши ноги зі стремен. Підійшов до красеня Бореаса Анни з наміром допомогти їй спуститися. Турботливо простягнув руки. Княгиня плавно зісковзнула, потрапивши прямо до них. А вже за мить твердо стояла на траві, а Нестор прив’язував коней.
– То що, йдемо? – зрештою мовив він, упевнившись, що коні надійно прив’язані до товстих гілок розлогого дерева.
Анна кивнула, ще раз обвівши поглядом затишну лісову галявину, залиту м’яким сонячним світлом, що пробивалося крізь густе зелене листя. Відчуття тривоги й цікавості змішалися всередині. Нестор рушив першим. Вони непоспіхом підійшли до дверей мисливського будинку.
Нестор потягнув за металеву ручку. Двері не піддалися його сильному рвучкому руху.
– Зачинені? Дивно! – нахмурившись, мовила Анна. Очевидно, ти маєш рацію – хтось тут був, бо, коли зранку я покидала це місце, то вони залишилися незамкненими.
– Нестрашно! – Нестор дістав з-під плаща зв’язку ключів і відмичок.
– Що це? – здивувалась княгиня, ледь стримуючи посмішку. – Відколи ти носиш з собою ключі до всіх замків?
– У житті трапляються різні несподіванки, Анно, – озвався Нестор, швидко вставляючи відмичку в замкову щілину. – Ніколи не знаєш, де й коли вони можуть знадобитися.
– В тебе завжди з собою є відмички? – перепитала княгиня, спостерігаючи, як він вправно працює біля замка. Проте перша спроба виявилась невдалою, як і друга…
– Так. Іноді це корисніше, ніж меч, – коротко відповів Нестор, зосереджений на роботі.
Анна мовчки стояла, вирішивши не заважати.
https://booknet.ua/marsa-chaunk-u10557405
https://booknet.ua/book/spadkomec-b431791
https://booknet.ua/book/gra-ne-za-pravilami-b429309
Марса Чаунік
1060
відслідковують
Інші блоги
Останнім часом я не могла рухатися далі в написанні цієї історії. Я перечитувала написане й усе чіткіше відчувала: я звернула не туди. Сюжет пішов зовсім іншим шляхом — не тим, який колись жив у моїх фантазіях. Я думала,
Привіт усім! При написанні роману дуже хочеться виставити візуалізацію героїв і зацікавити подіями. Так би мовити - заінтригувати. Але чи то я відстала від життя і зокрема сайту, чи що? Я абсолютно розгубилась і не можу
— А тепер подивись на нас, — продовжив я тихіше, але кожне слово різало. — Ми стоїмо один навпроти одного і вдаємо, що все в порядку. Що ми дорослі, зібрані, розумні люди. Коли насправді… — я гірко усміхнувся. —
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Починаю публікувати найдраматичніші глави всього сюжету твору.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк показує історія, закохана жінка - це сила)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати