Тривожність, фазани та замучений автор
Я дуже зраділа, що вчора рано пішла спати, бо мене із самого ранку розбудило собаче виття. Я перелякалася, що щось сталося. Через хвилин десять, щось тихо гупнуло ( Виявилося десь поряд бігали фазани і скоріш за все він то до них. Моя тривожність вже готувалася до чогось страшного. Майже пів години на нервах. Сил немає... Сиджу на роботі, п'ю вже другу чашку кави. Хочу, щоб хтось загорнув мене у ковдру та поклав біля каміну. Або в камін..
З приємного ) на сайті вийшло оновлення до "Амулет стихій"
— Ай, що ти робиш?! — скрикнула Лера, випустивши Мотю.
Кошеня, як ні в чому не бувало, повернувся до дверей і почав шкребти по ній кігтями.
— Ні, туди не можна! — похитала головою дівчинка. — Там оси!
Але кошеня ніби не чуло її та всім своїм виглядом намагалося сказати, що двері неодмінно потрібно відкрити. Всі спроби відірвати кота від цього заняття були марні.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТака тривожність до добра не доведе, вас треба хоча б квайт попити курсом)
Олена Ранцева, Думаю треба якось ще сходити до психолога( Я на Планету писала оповідання називається "Голос Смерті". Воно зараз тут у збірці "Наодинці". Так ось виття собаки мені нагадало плач бабусі, який я почула 13 років тому. Жах... Давно вже не було таких асоціацій. А окрім цього я ж чула, що тварини можуть відчувати щось. Злякалася, щоб нічого поряд не гупнуло
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати