Свербучі питання)

В голові постійно крутяться питання: “Як бачать світ, який ти створюєш, твої читачі? Що вони відчувають, коли занурюються у нього? Чи він такий самий, як і у тебе, чи інший? Який?”.

Свербучі питання, які не дають спокою)).

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Art
19.01.2025, 10:51:12

а з приводу дуже об'ємних описів, то так, часто починаєш їх читати, а потім автоматом пролистуєш.

Показати 2 відповіді
Art
20.01.2025, 17:30:08

Володимир Воробей, Ну я це розумію. Але описи не мають бути на 5 сторінок. Люблю живі діалоги.

avatar
Катріна Страж
18.01.2025, 21:19:47

На мою думку, стовідсотково бачать по-іншому, як би автор детально не описував. А інколи взагалі стикаєшся з тим, що деталізований опис читачам здається нудним.

Показати 2 відповіді
Art
19.01.2025, 14:07:05

Катріна Страж, Це правда.

avatar
Anton R
18.01.2025, 22:53:05

Якщо я не бачу картинку, яку створює автор, то читати не дуже цікаво. Ніби їжа без смаку. Не знаю, можливо, не у всіх так.

Anton R, зрозуміло)

avatar
Art
18.01.2025, 20:44:09

Чесно кажучі, далеко не всі пишуть так, щоб можна було уявити собі ті вигадані світи. Але Треуран я бачу. Класний світ, в якому страшнувато було б опинитись. Хоча й хотілось би. Чи ні. все ж надто страшно.:)

Art, я б теж сто разів подумав перед тим, як туди пхатися)

avatar
ALM V
18.01.2025, 20:05:21

Я не знаю, чи бачу ваш світ так само, як ви, але на час читання я пірнаю в нього з головою, відволікаючись від усіх проблем. Дякую за можливість зануритися в іншу реальність. Справді дякую..

ALM V, дякую. приємно це знати)

Інші блоги
Дозвіл на великі мрії
Ми звикли задовольнятися «малим», щоб не розчаровуватися або не лякати самих себе. Проте Всесвіт щедрий, і він завжди відгукується на той обсяг, який ми готові прийняти. Якщо ви зменшуєте свої бажання — ви зменшуєте
Вийшов новий розділ моєї сууууупер книжки!
Химерний невідомий корабель! Що ж там в середині?
Візуалізація "Рука, що гойдає колиску"
На площі, ясна річ, глядачів більшає. Девін з посіпакою, не гаючи часу, витягають мечі і довкола них утвоюється коло. Але я не маю часу дивитися. Мій лук, зрозуміло, в мене вдома, тож доведеться стріляти з чужого… Тому
«йой!» та карта Цитаделі
Вітаю вас, друзі! Письменника фентезі, який пише без карти свого світу, можна порівняти з Більбо Беггінсом, що вирушив у подорож з однією носовою хустинкою. Поринути з головою в світ фантазії та писати, покладаючись лише
Дякую, що ви зі мною ❤️
Сьогодні хочу поділитися двома маленькими радощами. ЙОГО ОБОВ'ЯЗОК уже має 10 тисяч переглядів, а до 300 підписників у моєму профілі залишилося троє читачів. Дякую кожному, хто читає, коментує та підтримує мої історії.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше