Як ми закохуємося?
Доля? Випадок? Розрахунок?
Як серед чотирьох мільярдів чоловіків ти знаходиш того самого? Чому з майже чотирьох мільярдів жінок ти обрав саме її?
Серед мільярдів історій – щасливих, сумних, трагічних, неймовірних, існує й твоя особиста. Можливо, й не одна… Можливо, вона ще попереду. Чекає на тебе в твоєму улюбленому парку, в компанії друзів, на лекціях, на станції метро, в переході, новому офісі, старенькій кав’ярні, в чаті, в притулку для тварин, госпіталі, у волонтерському пункті, на заправці, в сусідній квартирі, просто за рогом… Вона чекає, як і ти на неї. Чекає коли ти її розпочнеш, відкриєш серце, піднімеш голову, заглянеш в очі, підійдеш, розпочнеш розмову, запитаєш як справи, запропонуєш допомогу, просто посміхнешся або станеш поруч…
А, можливо, все це вже відбулося… вчора, рік, два, багато років тому. Все ще триває, давно закінчилося, ніколи не припинялося, буде вічно…
Так хто все-таки обирає? Чоловік чи жінка? Серце чи мозок?
Ми бачимо… очі, губи, посмішку, образ, постать, рухи, фігуру, обличчя. Нас вабить глибина, що відкривається та в яку ми пірнаємо, коли погляд чіпляється за погляд. Шкіру обдає холодом або занурює в жар від випадкового доторку. Нас бісить, збурює, збуджує або лишає слів сама присутність поруч. Наші рецептори тонко відчувають та виділяють серед всіх інших запахів той унікальний, властивий тільки одній людині.
Мозок послужливо фіксує все це для нас. Тіло слухняно реагує. Серце кориться. А ми все ще пручаємося. Іноді довго. А чи варто?
Коли тебе обрали. Коли ти знайшов. Коли варто надати шанс. В першу чергу собі бути щасливим…
Як вважаєте?

Ми намагаємося дізнатися разом з нашими героями.
Приєднуйтеся, саме час https://booknet.ua/book/ne-sama-b429600
А ще сьогодні ми перетнули позначку в 10 000
https://booknet.ua/book/ne-sama-razom-b431978
Зустрінемось;)
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЖиття таке непередбачуване. Щасливі люди, які взаємно кохають та розділяють життя разом...не самі)
Тому разом з нашими Улею та Дьомою, віримо у кохання)
Я своєму чоловікові, колись сказала, що ми будемо друзями, він - "що дружити ми не будемо". Тихенько всіх потенційних порозганяв і був завжди поряд, веселив і нагадував що дружити не будемо, так і сталось)
Іра Сітковська, Дякую))
Отой шлях "приймати, а не кохати" чомусь буває частіше. Нажаль! Дякую за такі чудові, правдиві роздуми. Особливо тішуся з роздумів Дем'яна:))
Любов Трохимчук, будь-який обраний шлях прийнятний, якщо він влаштовує та нікому не шкодить) Знаю випадок, коли причиною "прийняття" стало нечуване нахабство) Сподіваюсь, Вас потішить і наступна прода;))
у ставлення до себе)
Іра Сітковська, і це теж)) іноді ми обираємо найпростіший шлях - приймати, а не кохати
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати