Чи замислювались ви?

Ви коли-небудь замислювались про те, щоб стати автором?

Розкажу трішки про себе. Почала я читати фантастику ще в дитинстві, і невдовзі це дитяче захоплення минуло. Здавалось, що зникло безслідно. Але воно повернулось коли мені виповнилося сімнадцять. Точної кількості прочитаних книг назвати не можу, але знаю, що за рік приблизно 50 - 60 книг. Жанри, які я завжди обирала, містили в собі магію і все з нею пов'язане. Казкові істоти - ельфи, дракони, перевертні, демони, вампіри і тому подібне. Більше десяти років я читала історії інших авторів і ніколи не замислювалась створити свою. Скажу навіть більше, часто в думках критикувала того чи іншого автора. " Чому такий затягнутий сюжет?", " О боже, знову ці магічні мітки." , " Куча помилок, незрозумілих слів, неможливо читати!" і так далі. І коли до мене прийшло натхнення, зробити щось своє, я зрозуміла свої помилки. Особливо про ставлення до авторів. Тепер я знаю, скільки часу вони вкладали в свої творіння, а особливо недоспаних ночей. В кожній книзі є частинка душі творця і якою б вона не була - потрібно ставитися до неї з повагою, навіть якщо вам не сподобалося. Не даремно говорять - почніть з себе, а потім засуджуйте інших . Як виявилося, це не так і просто - сісти і написати. Для цього не достатньо знання україномовних слів і правопису. Потрібна душа, яка відчуває. Я рада, що мені вдалося це зробити і що моя думка і ставлення змінились. І мені не хотілося б втратити це. Так, є ще багато недосконалостей і помилок, але це неважливо. На все свій час, головне залишатись людиною.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олесь Король
14.01.2025, 17:24:10

Дійсно написання книги це важка праця. Це лише зі сторони здається ну , що там такого сів та й пиши. А якщо то ще й фентезі то взагалі великого розуму не потрібно вигадуй та й усе. Але створити власний світ і вдихнути в нього життя це справа не легка. Іноді на це йдуть роки. Продумати ЛОР щоб все працювало це не так вже й просто. Особливо в магічних світах.

Інші блоги
❤️тамін та Валерія. Палке протистояння ❤️
Дорогі мої читачі та колеги-автори! ❤️ Я неймовірно, безмежно вдячна кожному з вас за ваші гарячі лайки, зірочки, рекомендації під книгою і, звісно ж, за ваші неймовірно теплі коментарі! Кожен ваш відгук — це моє натхнення,
❣️❣️❣️ сторінка взаємної підтримки❣️❣️❣️ 
Привіт усім. ✨✨✨ Я часто думаю про те, скільки цікавих людей зібралося тут, навколо наших історій. Мені хочеться, щоб ми були ближчими, тому я прошу вас підписатися на мою сторінку. Я обіцяю відповідати такою ж увагою
Пастися В Раю
Ти мені показав де яблуня, а де змій, і пустив пастися — бездумно і мовчазно... "Не чиняй галасу, не псуй раю..." — сказав ти. А що таке той рай, я не знаю. У твоєму саду було яблуко і змій. Такий собі вибір,
Запах дому.
Сьогодні хотіла відпочити. Нічого не писати. Бо думок надто багато. Вчора перечитувала написане, робила собі нотатки: що скоротити, що розкрити більше. Деякі спогади знову довели до сліз. Тож вирішила перепочити. Випила
"Танго з мажором", "Дика фурія..." — оновлено!
Всім привіт! Запрошую до оновлен двох книг. ✨✨✨ — Я беру паузу, — упівтону відповідаю. — Міє, ти не можеш... Це просто неприпустимо, — гримає юнак, а тоді, нахилившись ближче до мене, тихіше кидає: — Ти
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше