Шматочок новинки

- Лялю, чому ти досі не одягнена? - до кімнати заходить тато. Він похмуро оглядає розкидані на підлозі речі і зупиняє на мені незадоволений погляд. - Ти запізнишся в університет. Невже я і тут тебе маю контролювати?

- Невже ти згадав про моє існування? - фиркаю і підтягую покривало до підборіддя. - Я не піду нікуди. Я не хочу там навчатись. І тепер я остаточно вирішила, що кину університет.

- Ти не посмієш, - підходить ближче. - Ти під моєю опікою, я забезпечую тебе і ти будеш робити те, що я кажу. Ти ще замолода і не розумієш, що для тебе краще.

- Мені вже вісімнадцять, я повнолітня, - підстрибую на ліжку, скидаючи з себе покривало. - Ти не можеш мною керувати все життя. Я хочу жити, як хочу я.

- Та невже? - шипить, нахиляється і хапає мене за зап'ястя. Боляче. - Спати з чоловіками, це для тебе доросле життя? Як тобі не соромно взагалі мені перечити? Я виростив тебе самотужки і така від тебе дяка?

- Тату, я тобі вдячна, але дай мені волю, - на очі навертаються сльози і я ледве їх стримую. Не хочу показатись плаксивою.

- І що ти будеш робити? Гуляти? Розважатись? Тинятись по світу? Ти пропадеш без мене. Знай, якщо захочеш покинути мій дім, я не буду тебе більше забезпечувати. І як ти тоді житимеш? Ти не знаєш справжнього світу.

Образа душить, але я мовчу. Лише дивлюсь на нього широко розкритими очима. Частково він має рацію. Я не знаю, як жити без його допомоги, а сторонньої підтримки в мене нема. Єдиний чоловік якому я довірилась, пішов, навіть не поборовшись за мене.

- Отож бо, - нарешті відпускає мою руку і випрямляється. Підходить до вікна і різко відслонює штори, і в кімнату вривається сонячне світло. - Тому вставай, одягайся і водій відвезе тебе до університету. А після пар відразу додому, бо ти далі покарана за свою безвідповідальну поведінку.

- Зараз, - гаркаю і роздратовано встаю з ліжка. В шафі беру одяг, який перший попадається під руку і прямую до ванної кімнати. Біля дверей оглядаюсь. - Будеш чекати, поки одягнусь? Проконтролюєш?

- Прийдеться, - незадоволено стискає губи.

https://booknet.ua/reader/bazhana-lyalya-b431819?c=4677600&p=1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Прем'єра Tale Fatum!✨
Вітаю, друзі!✨ Цей день настав! Tale Fatum офіційно перейшла до публікування!✨ Хто зі мною давно, вже знає, як я люблю викладати розділи щодня, та оскільки ця робота матиме побічну лінію, яка піде у наступну книгу, я планую
Знижка на п'янку історію!
Вітаю, любі читачки і читачі! Сьогодні діє знижка на п'янкий роман «Його тиха мрія»! Запрошую до цієї солодкої історії! Уривок: — Я не хотів і не хочу тебе скривдити. — А я… Вибач за
Оновлення і досягнення
Вітаю моїх читачів. Книга "Монстри не питають" добігає свого кінця. Скоро ви дізнаєтеся чим закінчиться ця втеча з дослідницького центру Сари і Роберта. Нагадую, що оновлення виходить кожного дня о 7 ранку. А ще
Українська лайка
Дорогі автори, щойно мені кинули виклик, що в українській мові немає лайки. Один чи два матюки, все. Я то звісно згадала цілий перелік, але давайте поділимося один з одним чимось етаким в коментарях)))
❤️ Вимушена на деякий час попрощатись.❤️
В зв'язку з станом здоров'я, планую випасти на місяць півтора з букнету. Так, як планується операція і реабілітації, найгірше в цій ситуації, що не можна сидіти довгий час. Але планую обов'язково повернутися відразу,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше