Шматочок новинки

- Лялю, чому ти досі не одягнена? - до кімнати заходить тато. Він похмуро оглядає розкидані на підлозі речі і зупиняє на мені незадоволений погляд. - Ти запізнишся в університет. Невже я і тут тебе маю контролювати?

- Невже ти згадав про моє існування? - фиркаю і підтягую покривало до підборіддя. - Я не піду нікуди. Я не хочу там навчатись. І тепер я остаточно вирішила, що кину університет.

- Ти не посмієш, - підходить ближче. - Ти під моєю опікою, я забезпечую тебе і ти будеш робити те, що я кажу. Ти ще замолода і не розумієш, що для тебе краще.

- Мені вже вісімнадцять, я повнолітня, - підстрибую на ліжку, скидаючи з себе покривало. - Ти не можеш мною керувати все життя. Я хочу жити, як хочу я.

- Та невже? - шипить, нахиляється і хапає мене за зап'ястя. Боляче. - Спати з чоловіками, це для тебе доросле життя? Як тобі не соромно взагалі мені перечити? Я виростив тебе самотужки і така від тебе дяка?

- Тату, я тобі вдячна, але дай мені волю, - на очі навертаються сльози і я ледве їх стримую. Не хочу показатись плаксивою.

- І що ти будеш робити? Гуляти? Розважатись? Тинятись по світу? Ти пропадеш без мене. Знай, якщо захочеш покинути мій дім, я не буду тебе більше забезпечувати. І як ти тоді житимеш? Ти не знаєш справжнього світу.

Образа душить, але я мовчу. Лише дивлюсь на нього широко розкритими очима. Частково він має рацію. Я не знаю, як жити без його допомоги, а сторонньої підтримки в мене нема. Єдиний чоловік якому я довірилась, пішов, навіть не поборовшись за мене.

- Отож бо, - нарешті відпускає мою руку і випрямляється. Підходить до вікна і різко відслонює штори, і в кімнату вривається сонячне світло. - Тому вставай, одягайся і водій відвезе тебе до університету. А після пар відразу додому, бо ти далі покарана за свою безвідповідальну поведінку.

- Зараз, - гаркаю і роздратовано встаю з ліжка. В шафі беру одяг, який перший попадається під руку і прямую до ванної кімнати. Біля дверей оглядаюсь. - Будеш чекати, поки одягнусь? Проконтролюєш?

- Прийдеться, - незадоволено стискає губи.

https://booknet.ua/reader/bazhana-lyalya-b431819?c=4677600&p=1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трішки літнього затишку
Схоже, Матвій та Ліза знайшли улюблене місце для побачень:Бандит і Принцеса
Тут солодке все! Спойлер, фото і знижечка)
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави
Спільники. Крадіжка. Поцілунки.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Майже північ. Я стою в бабусиному будинку біля холодильника разом зі спільницею й передаю їй наїдки в контейнерах. — Що це? — Селія
Кейтлін
Новий розділ "Війна Легенд" вже тут❣️ УРИВОК ♥️ Піллтовер прокидався з парою, наче хтось дуже багато курив. Вона виповзала з решіток на вулицях, піднімалася вздовж мідних труб, що обплітали будинки, як
❤️500 прочитань "Гострих відчуттів"
Тільки-но заглянула на Букнет і побачила, що історію Кіари та Мін Су відкривали вже 500 разів!❤️Для мене це маленький, але такий важливий крок. Дякую кожному, хто підтримує мою історію та дарує їй свою увагу.)))Це надихає мене
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше