Шматочок новинки

- Лялю, чому ти досі не одягнена? - до кімнати заходить тато. Він похмуро оглядає розкидані на підлозі речі і зупиняє на мені незадоволений погляд. - Ти запізнишся в університет. Невже я і тут тебе маю контролювати?

- Невже ти згадав про моє існування? - фиркаю і підтягую покривало до підборіддя. - Я не піду нікуди. Я не хочу там навчатись. І тепер я остаточно вирішила, що кину університет.

- Ти не посмієш, - підходить ближче. - Ти під моєю опікою, я забезпечую тебе і ти будеш робити те, що я кажу. Ти ще замолода і не розумієш, що для тебе краще.

- Мені вже вісімнадцять, я повнолітня, - підстрибую на ліжку, скидаючи з себе покривало. - Ти не можеш мною керувати все життя. Я хочу жити, як хочу я.

- Та невже? - шипить, нахиляється і хапає мене за зап'ястя. Боляче. - Спати з чоловіками, це для тебе доросле життя? Як тобі не соромно взагалі мені перечити? Я виростив тебе самотужки і така від тебе дяка?

- Тату, я тобі вдячна, але дай мені волю, - на очі навертаються сльози і я ледве їх стримую. Не хочу показатись плаксивою.

- І що ти будеш робити? Гуляти? Розважатись? Тинятись по світу? Ти пропадеш без мене. Знай, якщо захочеш покинути мій дім, я не буду тебе більше забезпечувати. І як ти тоді житимеш? Ти не знаєш справжнього світу.

Образа душить, але я мовчу. Лише дивлюсь на нього широко розкритими очима. Частково він має рацію. Я не знаю, як жити без його допомоги, а сторонньої підтримки в мене нема. Єдиний чоловік якому я довірилась, пішов, навіть не поборовшись за мене.

- Отож бо, - нарешті відпускає мою руку і випрямляється. Підходить до вікна і різко відслонює штори, і в кімнату вривається сонячне світло. - Тому вставай, одягайся і водій відвезе тебе до університету. А після пар відразу додому, бо ти далі покарана за свою безвідповідальну поведінку.

- Зараз, - гаркаю і роздратовано встаю з ліжка. В шафі беру одяг, який перший попадається під руку і прямую до ванної кімнати. Біля дверей оглядаюсь. - Будеш чекати, поки одягнусь? Проконтролюєш?

- Прийдеться, - незадоволено стискає губи.

https://booknet.ua/reader/bazhana-lyalya-b431819?c=4677600&p=1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Мої враження від "Ідеальний шлюб за розрахунком"
Мене не було на Букнеті досить давно, але я повернулась сюди не тільки щоб писати, а й щоб читати. І випадково натрапила на книгу, яка зірвала всі шаблони в моїй голові, і яку хочу порекомендувати вам. Отже, "Ідеальний шлюб
Гра «сліпе побачення з книгою»
Приєднуюсь до цікавої гри «Сліпе побачення з книгою» від Уляна Він із тих, хто мовчить більше, ніж говорить. На першому побаченні не буде сипати жартами чи обіцянками — просто сяде поруч і подивиться
Заборонене. Небезпечне. Незворотне.-15% зі знижкою
У них був кодекс. Одне правило, яке не можна порушувати: не торкатися жінок друзів. Він знав це. Він поважав це. …поки не залишився з нею наодинці. Одна ніч. Один неправильний вибір. І тепер — назад дороги немає. Вона
Хвали, хвали мене, моя губонько!
Привіт любі! Думаю ви чули цю фразу не раз! Вона часто супроводжувала мене в Україні. Такий собі мотиватор бути скромною. Щоб ніхто не подумав нічого поганого ні на тебе, ні на батьків, ні на предків у сотому поколінні. Але... Губка
Моя пантера з іншого світу. Нові глави+візуал☀️
Моя пантера з іншого світу ​Коллум відкрив портал набагато раніше — суто через свою стару звичку перестраховуватися на кожному кроці. І не прогадав. Щойно магічний розлом стабілізувався, він почув крізь нього далекі,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше