Шматочок новинки

- Лялю, чому ти досі не одягнена? - до кімнати заходить тато. Він похмуро оглядає розкидані на підлозі речі і зупиняє на мені незадоволений погляд. - Ти запізнишся в університет. Невже я і тут тебе маю контролювати?

- Невже ти згадав про моє існування? - фиркаю і підтягую покривало до підборіддя. - Я не піду нікуди. Я не хочу там навчатись. І тепер я остаточно вирішила, що кину університет.

- Ти не посмієш, - підходить ближче. - Ти під моєю опікою, я забезпечую тебе і ти будеш робити те, що я кажу. Ти ще замолода і не розумієш, що для тебе краще.

- Мені вже вісімнадцять, я повнолітня, - підстрибую на ліжку, скидаючи з себе покривало. - Ти не можеш мною керувати все життя. Я хочу жити, як хочу я.

- Та невже? - шипить, нахиляється і хапає мене за зап'ястя. Боляче. - Спати з чоловіками, це для тебе доросле життя? Як тобі не соромно взагалі мені перечити? Я виростив тебе самотужки і така від тебе дяка?

- Тату, я тобі вдячна, але дай мені волю, - на очі навертаються сльози і я ледве їх стримую. Не хочу показатись плаксивою.

- І що ти будеш робити? Гуляти? Розважатись? Тинятись по світу? Ти пропадеш без мене. Знай, якщо захочеш покинути мій дім, я не буду тебе більше забезпечувати. І як ти тоді житимеш? Ти не знаєш справжнього світу.

Образа душить, але я мовчу. Лише дивлюсь на нього широко розкритими очима. Частково він має рацію. Я не знаю, як жити без його допомоги, а сторонньої підтримки в мене нема. Єдиний чоловік якому я довірилась, пішов, навіть не поборовшись за мене.

- Отож бо, - нарешті відпускає мою руку і випрямляється. Підходить до вікна і різко відслонює штори, і в кімнату вривається сонячне світло. - Тому вставай, одягайся і водій відвезе тебе до університету. А після пар відразу додому, бо ти далі покарана за свою безвідповідальну поведінку.

- Зараз, - гаркаю і роздратовано встаю з ліжка. В шафі беру одяг, який перший попадається під руку і прямую до ванної кімнати. Біля дверей оглядаюсь. - Будеш чекати, поки одягнусь? Проконтролюєш?

- Прийдеться, - незадоволено стискає губи.

https://booknet.ua/reader/bazhana-lyalya-b431819?c=4677600&p=1

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Загубився собака!
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ В сьогоднішньому розділі вас очікує нова персонажка або демон? ✨️ – Я не бачила твоєї собачки, – відповіла я. Дівчина розчаровано зітхнула, опустила плечі
Оновлення + візуал ✨️❤️
✨️ Новий розділ "ПОЛОНЯНКА ХИЖАКА" на сайті! ✨️ — Ти... — вона підводить руку, торкаючись моєї щоки, — Ти живий. — Живий, серденько, — підтверджую я, притискаючись до її долоні, — Трохи
Що далі?
Поки я пишу, вирішила трохи погратися з вами . Маю три варіанти, що станеться далі. Два з них я вигадала, а один — реально буде в історії. 1.Буде бал-маскарад, де Ліліт і Кай будуть змушені танцювати, щоб їх не вбили. 2.
Містхейвен. ☆плейлист☆
Привіт, в мене з'явилась ідея зробити маленький плейлист саме про книгу. Тому тримайте перший трек, який Джимі так люб'язно створив. Я йому свої розділи - він мені пісню. Саме ця пісня про перші розділи, сподіваюся вам
новини
я сьогодні опублікувала розділ у книзі " Вовк та Заєць: Велика Пригода", де Переверодята літали у космос та усипляли місячного перевертня. та вони там навіть літали на водяних парашутах. ( тільки без парашутів), адже
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше