Знижка на історію Деміана та Олівії.
Вітаю, мої любі Натхненники!!!
НАЙБІЛЬША знижка на дилогію!!!
Сильна, емоційна, провокативна та спокуслива історія кохання Деміана та Олівії.
«Безжальна спокуса» - 20% ТА «ІДЕАЛЬНА СПОКУСА» - 20%
Уривок:
“ Я сиділа в авто, мов мишка. Не знаю, що зі мною, я просто… Я хотіла бути поруч з ним, хоча і розуміла, що його поведінка ніколи не зміниться,… я всеодно хотіла бути біля нього. Я знала чому… я знала відповідь, але боялася сказати це в голос. Те, що відчуваю я – не може бути озвученим, бо Деміан не дозволить зайти нашим стосункам далеко, а псувати те, що є… я не наважуюсь. Знаю, це вже все ненормально. Я залежна від нього. Нажаль він від мене – ні.
— Ми приїхали Олівіє.
Голос Деміана прокотився всім моїм тілом. Я не знала чи варто мені йти до нього. Що буде потім? Я знала відповідь. Але боялась її. Тому коли Деміан вийшов з авто і подав мені руку, я просто прийняла допомогу і вийшла. Доки ми йшли всередину будівлі, я думала про те, як я хочу бути з ним в повному розумінні цього слова. Коли ми зайшли до ліфта, я не підіймала на нього очей… я не знала, як поводитись.
Деміан підняв пальцями моє підборіддя, і зазирнувши в мої очі, вигнув брову.
— Нічого.
— Що тебе турбує?
— Багато чого. — Чесно відповіла я і просто розплакалась, як та ідіотка.
— Олівіє… — Деміан притулив мене до себе, і коли ми вийшли на його поверсі, повів мене до дверей. Ми увійшли і він увімкнув світло. Навіть через пекучі сльози я могла розгледіти усю красу його квартири. Квартира Деміана Смоука. Все таке біле, чисте… пахне ним… Я полюбила його житло за кілька секунд. Я дісталась деяких потаємних місць життя Деміана. Тут нікого не було. Я перша жінка, яка опинилась тут. І щоб він там не говорив, - я для нього важлива.
— Вибач. — Я витирала сльози, але плакати не припиняла. Просто не могла. Наче все, що я тримала у собі ці тижні – все вибухнуло. — Пробач… я не…
— Припини. — Він обійняв мене ще дужче і прошепотів біля скроні. — Хочеш ванну?
— Хочу тебе. — Я встала навшпиньки і припала до його губ. — Я хочу тільки тебе… — Задихаючись, продовжувала я.
Деміан підхопив мене на руки і поніс через коридор, ми опинились в неймовірній спальні, з нереальним краєвидом. Ліжко було прямісінько біля вікна, яке йшло з підлоги до стелі. Все немов на долоні. Простора кімната, широчезне ліжко в біло-бежевих кольорах і тьмяне світло.
Як тільки він поставив мене на підлогу, я узялась за його піджак… сорочку… Я швидко роздягала його, наче боялась, що від мене заберуть мій «подарунок». Я боялась, що він не дозволить себе повністю роздягнути… а я так сильно хочу бачити все його тіло. Мої пальці розстібнули всі гудзики на сорочці, я торкнулась його пресу, і застогнавши, закусила губу. Зустрівшись з очима Деміана, я помітила, що все його обличчя набуло м’якості… а очі посміхаються.
— Подобається те, що бачиш?
— Дуже… Як тільки звільню тебе з усього одягу – буду повністю задоволена.”
А ще від душі запрошую до новинки!!!
Підписуйтесь на мої сторінки, новини скрізь різні:
Мирного неба!!!
Героям Слава!!!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♡♡♡
Анна Харламова, Дякую! Навзаєм!
Історія від якої я плакала, захоплювалась, обурювалась і безмежна раділа. Дякую. Раджу.
Юлія Король, Дякую, моя люба Натхненнице за смаколик!!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати