Мирного вечора, любі!!

Роман, "Недопопелюшка" — оновлено!

У книзі є: симпатія та страх героїні. Їй подобається герой, вона закохалася у нього, але страх бути для нього розвагою, змушує дівчину проявляти гордість. Така поведінка провокує Яна. Тож на вас чекають протистояння, інтриги та шалена пристрасть.

Уривок.

— Мамо, щось трапилося?

Мати важко зітхає. Витримує паузу, а по ній невдоволено висловлюється.

— А невже того, що ти заробила слави на весь інтернет, замало? — чую важке зітхання. — Зоряно, мені соромно. У мене через тебе, скандали з Ніколо ледь не щодня.

Мені важко зрозуміти, що зі мною коїться, від почутого. Мені душно та холодно одночасно. А ще дуже соромно та не зручно перед мамою. І найгірше, що я навіть слова у свій захист сказати не можу. Що я можу заперечити, якщо справді маю зв’язок з Яном. Зрештою саме я винна в тому, що він розійшовся зі своєю Беллою.

— Зоряно, не мовчи. — з відчаєм просить мати. — Скажи, що це не правда...

Я з хвилину мовчу, а тоді видавлюю.

— Не можу, мамо.

— Тобто не можеш?!! — шоковано перепитує мама, та зірвано гримає. — Зоряно, скажи, що ти щойно пожартувала?

Я міцно зажмурюю очі, й у пів тону винувато кидаю.

— На жаль, мамо, це не жарт.

— Зоряно, ти нормальна? — переходить на крик мати. — Навіщо тобі, чужий мужик? Чим ти думала? Ти хоч розумієш, як осоромилася сама та осоромила мене? Як я тепер додому приїду? Ти хоч уявляєш, що люди говоритимуть? Уявляєш?!!

Продовження тут...

Приємного читання!