Челендж слів (краще пізно ніж ніколи) і анонси

Привіт, мої любі! Хочу щиро привітати вас із Новим роком! Бажаю вам натхнення, удачі та, звісно, якомога більше яскравих моментів у новому році! Особлива подяка нашим захисникам і захисницям, завдяки яким ми маємо змогу творити й жити під мирним небом.

А тепер перейдемо до веселої частини. Як кажуть, обіцяного три роки чекають... Минулого року я багато говорила про продовження історії про Мірановського, але виклала лише маленьку історію. Однак не думайте, що я байдикувала! Написання роману триває, а фентезі, яке з’явилося на моїй сторінці, хоч і коротке, теж передвісник нового проєкту. Щоправда, Мірановський таки просунувся значно далі, ніж це конкретне фентезі (отакі справи).

Як завжди, я планувала щось миле, легке і повсякденне, але, як завжди, виходить щось епічне. А ще й цілий фентазійний всесвіт! Якщо чесно, мені вже трохи ліньки його описувати, але він вийшов настільки шикарним, що я готова це пережити й таки дописати книгу. Щодо дедлайнів — тут нічого обіцяти не можу (ви ж знаєте мене, ха-ха).

До речі, пам’ятаєте мій пост челендж на слова?  От ця фентезійна історія про прадавню відьму — це, власне, результат того самого челенджу. Всі слова було використано у тексті. Ось я така хитра — кілька зайців одним махом! Хоча редагувала я той текст кілька місяців, маємо, що маємо.

Ось тут інформація про челендж

Що далі? Ну, ви ж мене знаєте... з дедлайнами у мене, м’яко кажучи, складні стосунки, тому строки називати не буду. Але наступна історія в серії, до якої входить «Принц мого серця», вже наполовину написана й частково пройшла редагування для викладання на сайт. Щоправда, вона не про Мірановського (але Микола там теж буде, хай і як «другорядний персонаж» — навіть саме це слово здається несумісним із ним, хех).

Тож підсумую: минулий рік пройшов не дарма — я багато писала, і планів у мене ще чимало. До того ж, я недавно створила власний сайт, тож працюю з текстами ще активніше. І хоча навантаження справді велике, любов до написання мене не відпускає, а придумані мною історії я хочу прожити разом із вами.

Щиро дякую вам за вашу підтримку! Сподіваюся, ви залишатиметеся зі мною й надалі!
З любов’ю,
ваша Еллі 

P.S.: А щоб ви не сумували я додам вам пару зображень ШІ, які не увійшли до публікації. 

От такою ШІ побачив відьму (один з найадекватніших варіантів, але я її собі не так уявляла). Я б скоріше уявила такою головне героїню))

Ще одне творіння ШІ, де він ще й зіпсував якість. Страшне! Але ж гарно так, й скільки роботи було над тим, тож ділюся. 

А оттак виглядає один з храмів цього світу. Вважайте за невеличкий спойлер. =)

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ну, якщо врахувати, що це частинка цілої величезної історії (дочекатися б її), то ти гарно впоралася))) Хоч і пізно ;-)
Ну і як завжди волаю: Мірановський!!!!

Еліза Донцова
05.01.2025, 00:25:47

Тетяна Овчіннікова, Ну трошки таки впоралась. Але Мірановський то реально любов!))) Дякую за твою підтримку!!!)))

Інші блоги
Візуалізація героїв "Тонкий лід"
Привіт всім. Сьогодні представляю вам головних героїв книги Арсена та Вероніки. Шевчук Вероніка Олександрівна - 23 роки. Студентка 3 курсу ЛНУ. Сім'я: батьки загинули у ДТП. Є сестри, а саме Поліна, Ксенія та Сніжана. Левицький
оновлення книги о 21:00❤
Любі мої!❤ Сьогодні 0 21:00 вийде оновлення книги "Ти мій дім"❣ Обіцяю - буде гаряче, захопливо, емоційно та дуже напружено. А поки маленький спойлер...✨ — Марку?.. — мій голос звучить ледь чутно, зриваючись
Щеплення від ілюзій
Кажуть, що найважче в житті — це обирати. Але що робити, коли людина взагалі не хоче обирати, а прагне просто... затишно влаштувати свій егоїзм за чужий рахунок? У новому розділі «Щеплення від ілюзій» на Кіру чекає
Один ритм на двох. Подяка та красивий візуал
Сьогодні я хочу щиро подякувати за дві нові рекомендації до нашої історії «Один ритм на двох» чудовим авторкам Анні Лінн та Асеї Мітрель! Спасибі за підтримку моєї творчості, це дуже зворушливо й приємно! А
вишневий чизкейк
Хм... Усе веде до нього У руках він тримав звичайний паперовий пакет. Я мовчки ковзнула по ньому поглядом, потім так само мовчки подивилася на самого Влада й тільки після цього повільно вигнула брову. — Скажи
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше