Челендж слів (краще пізно ніж ніколи) і анонси
Привіт, мої любі! Хочу щиро привітати вас із Новим роком! Бажаю вам натхнення, удачі та, звісно, якомога більше яскравих моментів у новому році! Особлива подяка нашим захисникам і захисницям, завдяки яким ми маємо змогу творити й жити під мирним небом.
А тепер перейдемо до веселої частини. Як кажуть, обіцяного три роки чекають... Минулого року я багато говорила про продовження історії про Мірановського, але виклала лише маленьку історію. Однак не думайте, що я байдикувала! Написання роману триває, а фентезі, яке з’явилося на моїй сторінці, хоч і коротке, теж передвісник нового проєкту. Щоправда, Мірановський таки просунувся значно далі, ніж це конкретне фентезі (отакі справи).
Як завжди, я планувала щось миле, легке і повсякденне, але, як завжди, виходить щось епічне. А ще й цілий фентазійний всесвіт! Якщо чесно, мені вже трохи ліньки його описувати, але він вийшов настільки шикарним, що я готова це пережити й таки дописати книгу. Щодо дедлайнів — тут нічого обіцяти не можу (ви ж знаєте мене, ха-ха).
До речі, пам’ятаєте мій пост челендж на слова? От ця фентезійна історія про прадавню відьму — це, власне, результат того самого челенджу. Всі слова було використано у тексті. Ось я така хитра — кілька зайців одним махом! Хоча редагувала я той текст кілька місяців, маємо, що маємо.
Ось тут інформація про челендж.
Що далі? Ну, ви ж мене знаєте... з дедлайнами у мене, м’яко кажучи, складні стосунки, тому строки називати не буду. Але наступна історія в серії, до якої входить «Принц мого серця», вже наполовину написана й частково пройшла редагування для викладання на сайт. Щоправда, вона не про Мірановського (але Микола там теж буде, хай і як «другорядний персонаж» — навіть саме це слово здається несумісним із ним, хех).
Тож підсумую: минулий рік пройшов не дарма — я багато писала, і планів у мене ще чимало. До того ж, я недавно створила власний сайт, тож працюю з текстами ще активніше. І хоча навантаження справді велике, любов до написання мене не відпускає, а придумані мною історії я хочу прожити разом із вами.
Щиро дякую вам за вашу підтримку! Сподіваюся, ви залишатиметеся зі мною й надалі!
З любов’ю,
ваша Еллі
P.S.: А щоб ви не сумували я додам вам пару зображень ШІ, які не увійшли до публікації.
От такою ШІ побачив відьму (один з найадекватніших варіантів, але я її собі не так уявляла). Я б скоріше уявила такою головне героїню))
Ще одне творіння ШІ, де він ще й зіпсував якість. Страшне! Але ж гарно так, й скільки роботи було над тим, тож ділюся.
А оттак виглядає один з храмів цього світу. Вважайте за невеличкий спойлер. =)
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу, якщо врахувати, що це частинка цілої величезної історії (дочекатися б її), то ти гарно впоралася))) Хоч і пізно ;-)
Ну і як завжди волаю: Мірановський!!!!
Тетяна Овчіннікова, Ну трошки таки впоралась. Але Мірановський то реально любов!))) Дякую за твою підтримку!!!)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати