Мирного всім вечора!!!

Книгу "Бранка по неволі", — оновлено!!! 

Сьогодні розділ від Анжеліки. 

Уривок.

Роздягнувшись чоловік озирається на мене, й серйозно заявляє.

— Ходімо, бо вже давно пора вечеряти.

Я спантеличено кліпаю, адже мені не хочеться нічого. Хоча все ж я маю два бажання, тому одразу їх озвучую.

— Оресте Йосиповичу, я не хочу вечеряти. Мені після всього хочеться в душ, аби змити зі себе... — замовкаю, не можу це вимовити.

Кілька секунд Бурий дивиться на мене, а тоді без емоцій наказує.

— Ходімо зі мною.

Вже нічого не питаю, а мовчки йду за чоловіком, який веде мене на другий поверх. Проходячи крізь велику вітальню, відзначаю, що тут дуже красиво та святково. Миготить модними гірляндами «Роса», велика ялинка. Під якою повно гномів та різноманітних святкових ліхтариків. Гірлянди тут всюди. На вікнах, і на поруччях сходів. Навіть колони обмотані ними. Справді мов у казці, тільки казка надто доросла, і доволі жорстока...

Бранка по неволі...

Подаруночок!!!

lRw1-KPf — Статус королеви!

Приємного читання!!!