Уривок з "Обираю кохання"

Привіт, друзі! Всіх з Новим роком! Нехай цей рік принесе лишень хороше і здійснить бажане!

Сьогодні оновилася книга, над якою я зараз працюю. Запрошую до читання:

Владислав злегка нахиляється вперед, його обличчя зовсім поруч. Він бере мою руку, яка тримала книгу, і м’яко цілує її. Від його дотику несподіване тепло розливається всередині.

— Аліно, — каже він, дивлячись мені в очі. — Ти повинна знати... Ти сильніша, ніж думаєш.

Його слова проникають прямо в душу. Його підтримка розчулює і сльози знову виступають на очах. Опускаю погляд на книгу, намагаючись приховати свої емоції.

— Я не знаю, чи зможу, — зізнаюся щиро.

Владислав кладе руку на мою щоку, піднімає голову так, щоб я зустріла його погляд. Його дотик обережний, але впевнений.

— Зможеш, — запевняє він. — А якщо не зможеш, я буду поруч.

Глибоко вдихаю, щоб впоратися з сильними емоціями, які бушують всередині мене. Ще жоден чоловік не піклувався так про мене, як це робить Владислав.

— Владиславе... — починаю, але він лише злегка хитає головою.

— Нічого не кажи, — каже він, і його пальці злегка ковзають моєю щокою. — Просто знай: я поруч.

Він нахиляється ближче, і його губи ніжно торкаються моїх губ. Це не той шалений поцілунок, який сповнений жаги і бажання. Це поцілунок ніжності і підтримки. Він лагідний і тендітний. Він значно більше, ніж просто поцілунок. Це щось таке, що змушує мене тамувати подих і відчувати безпеку поруч з Владиславом. Поцілунок, який дарує впевненість і захист.

"Обираю кохання" - натискай на назву і читай)

Буду вдячна за підтримку книги) Не забувайте додавати книгу до бібліотеки, відмічати її сердечком і коментувати. Всіх обійняла, ваша Уляся

Запрошую до читання!