Чи варто викладати твори, які ще в роботі?

Нещодавно я мав цікаву дискусію під моїм першим блог постом: "Чи не є це неповагою до читачів — викладати твори в незавершеному вигляді, і прямо вказувати що вони можуть змінюватися?"

Тож вирішив швиденько написати про це тут.

Твори — це процес, а не статична річ.

Для мене будь який незавершений твір та "чернетки" твору — це одне й те саме. Коли я викладаю незавершений твір у роботі, я чесний із читачами: текст може змінитися, персонажі можуть отримати глибші характери, а сюжет — більше деталей. Це природньо, бо навіть у завершених книгах іноді знаходяться моменти, які хочеться доопрацювати.

Чому такий підхід?

Я вірю, що таке написання — це як створення MVP (мінімально життєздатний продукт). Перші реакції та відгуки читачів допомагають письменикам краще зрозуміти свою аудиторію, її очікування й потреби. Це не про неповагу, а про бажання створити щось справді цікаве та живе, знайти свою аудиторію, та можливо навіть врахувати її побажання та смаки.

Досвід великих авторів.

Ви знали, що навіть Джордж Мартін, автор "Пісні Льоду й Полум’я", викладав частини своєї книги під час роботи над нею? Не вірете? Можете подивитися в гуглі що 11 глав з незавершеної на сьогодні книги Вітри зими, доступні для читання. То ж це поширена практика серед письменників. Адже кожен твір зростає й вдосконалюється, особливо коли є можливість отримати зворотний зв’язок.

Спілкування з читачем.

Коли я викладаю незавершений твір, я запрошую вас у свій світ створення. Можливо, це не для всіх, і це нормально. Я не 100$ щоб подобатися усім. Але для тих, хто зацікавлений у діалозі, я завжди радий поділитися ідеями, обговорити розвиток сюжету чи почути ваші враження. Тож, як хтось розділяє мої думки, Велком:

ТИЦ СЮДИ!

Змінюваність твору — це його сила.

Я вірю, що книга має право змінюватися. Це не робить її гіршою — навпаки, дозволяє стати кращою. Дякую всім, хто читає, підтримує й ділиться думками.
І як казав один із коментуючих: "У мене немає стільки часу, аби витрачати його на чернетки."
Але навіть у завершених книгах часто знайдуться моменти, які хтось назве чернетками. Тому я іду іншим шляхом, і з радістю прочитаю і прокоментую, навіть чернетки. Правда в свій вільний час. 

А що думаєте ви? Варто викладати твори в роботі чи краще чекати до фінального результату?