Моє робоче місце письменника. Челендж
Ось і я вирішила доєднатися до челенджу. Від Євгенія Шульженка. Моє робоче місце буває в різних місцях, але найбільше я люблю писати на ліжку, лежачи на теплову пледі спершишь на подушку.
Останнім часом пишу на своєму старенькому телефоні, якому скоро буде п'ять років, хоч в мене є і інші гаджети для написання, але старенький телефон це те що треба.
Інколи мені допомагає писати мої книжульки, ось така красуня. Знайомтесь, це моя кішка, Нишпорка, яка любить всунути свого носа скрізь і всюди.
Пишу в нотатках, чи то у Ворді. Пробувала ще Google Docs, але він чомусь не став моїм фаворитом. Та це ще не все — у мене є свій особистий помічник, котрий терпляче відповідає на мої постійні питання: «Чи треба ставити тут кому?», «Що означає це слово?», «Як буде це слово українською?» або «Який синонім до цього слова?». Трішки дратую чоловіка, правда, але коли він зайнятий або його немає, на допомогу приходить Google або ChatGPT.
Ну і якщо ми почали говорити за творчість, то чому не розповісти вам з чого саме вона починалася. Початок моєї творчості припав на десятирічний вік, коли ми з сестрою почали писати казочки одна для одної. Вечорами ми часто збиралися, щоб прочитати наші твори й сміятися, обговорюючи всі деталі, або ж просто брали книжки з віршиками чи казками і зачитували їх одна одній. Це були наші літературні вечори, де кожен рядок наповнювався сміхом і теплом. І хоч час минав, ці моменти залишилися в серці, як перші кроки до того, що тепер стало моєю справжньою пристрастю.
Здається, все вам розповіла, дякую, що дійшли до кінця, а то я багато вам всього написала, а в житті з мене і слова не витягнеш:)))
Бажаю всім гарного і плідного дня ваша Вікторія Вецька ❤️
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯка мила котусечка ♡ω♡
Так само пишу в ліжечку, закутавшись в плед^^
Кетрін Сі, Мила, але з характером... Що може бути затисніше теплого пледу і улюбленої справи)) Дякую, що зазирнули))
Дуже затишно) Що треба ще для щастя, як не тепла ковдра та улюблене заняття))) Нишпорка, напевно, неабияк надихає:)
Віка Лукашук, О так, ще й як)) Я пишу, а вона спить на моєму животику, тихо муркочучи)) Дякую, що зазирнули)))
Ой, у тебе дуже затишно)) а Нишпорка така красунечка)) хочеться її потіскати:))
Вікторія Вецька, Ну нічого...я до речі люблю поцарапані руки) це так естетично ( отака я старанна) інколи спеціально кицю дратую, щоб ручки мені прикрасила:)
Як миленько.
Виктория Зёма, Дякую ❤️
Котик мімімі)))
Ханна Трунова, Дякую ❤️
Затишне у Вас місце і спогади про початок письменницького шляху теплі ❤️ Чи не болять у Вас пальці і очі писати на телефоні? Бо я лише нотатки пишу, буває приходить несподівано в голову якийсь абзац, думка, розвиток подій, тоді швиденько записую.
Ріна Март, Сердечно дякую ❤️ Пальці зовсім не болять, вони вже звикли, та й вони в мене маленькі, худенькі ними легко по клавіатурі попадати))) Я теж швиденько записую в нотатки, в Ворді складаю то все докупи.
Подушка за спиною, ріднесенький телефон і котусик — ну що може бути ще краще:)))) І для натхнення, і для настрою)) А особливо круто, що є такий універсальний помічник, як чоловік)) Супер, що у вас така злагоджена взаємодопомога)) І історія творчості дуже тепла)) Як чудово, що у тебе такі рідні, з якими ти на одній хвилі — це безцінно!))
Вікторія Вецька, Дякую, Вікусь ❤️
Дуже теплий і затишний блог❤️)) Безмежного натхнення тобі для творчості. З такими помічниками все під силу))
Вікторія Франко, Дякую ❤️ без їхньої допомоги я б не впоралася)) І тобі натхнення та нестримної музи, а слова до книги, хай ллються потоком)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати