Як ти вмовила мене на цуценя?!)

Вітаю, любі Натхненники!!!

Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків)

“Подвійні вершки”

Уривок 

“НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається і різко сідаю. Дивлюсь крізь темряву. Звикаю до неї… і нарешті бачу того, хто не дав мені спати. 

   — Елі, я тебе приб'ю… як ти мене вмовила, я не знаю… Ці твої оченята, усмішка і цей швидкий цілунок наприкінці вмовлянь - от засранка мала! 

   Дивлюсь униз, а на мене дивляться очиська цуценяти, якого Елі назвала - Вершки! Чого так? Ну… він має такий колір, як мені пояснила рятівниця всіх тварин. Я сперечався дуже довго, що не можу його взяти, але як вже зрозуміло - вона мене вмовила. 

   — Що не так малий? Чого ти? Я ж тебе нагодував… напоїв… 

   Він повеляв хвостом і вирішив надзюрати мені прямісінько біля ліжка. 

   — Ні! Ні! Ні! Малий якого хріна?! От трясця! 

   Він радісно загавкав і далі веляв хвостом, наче демонструючи мені, який він розумний пес і як гарно подзюрав на паркет, який коштує… та ну… 

   Підвівшись з ліжка, я нахилився та підхопив малого. Якщо що, то він тепер чистий та пахнючий. Ми з Елі відвезли його у ветеринарну клініку, потім типу в собачий салон краси, за цей час доки малого марафетили - ми поїхали і придбали все, що треба цуценяті. Я одразу сказав Елі, що це на деякий час, і коли вона знайде малому сім'ю, я все це з ним і віддам. За це я отримав ще один поцілунок. 

   Засранка мала! Знає, як мене зачарувати.

   Вийшовши з цуценям під пахвою, я поклав його на тепле собаче ліжечко, і як тільки він рипнувся знову йти за мною, я обережно знову його вклав.

   — Друже, я хочу спати і тобі цим раджу зайнятись.” 

Підписуйтесь на  Мій телеграм (сьогодні там сюрприз до свят) там багато гарячого, новини та новинки, а ще добірки з якими легко буде знайти книги до душі. 

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!