Трохи про мої історії : А відьми тут тихі

 А ВІДЬМИ ТУТ ТИХІ - ця історія була продовження задумки "А що якщо?"  Тільки, якщо у ЗІ МНОЮ ТЕМРЯВА головна героїня опинилася в ситуації зрадженої дружини, то тут навпаки Злата довгі роки була коханкою. 

 Злата переїжджає в бабусин будинок, прагнучи знайти тихе й спокійне життя. Односельці ставляться до неї насторожено, вважаючи відьмою, але це її не надто турбує. Сільська ідилія, знайомі з дитинства люди – все здається ідеальним. Але одного дня її спокій порушує несподіваний «подарунок» від колишнього коханця: його племінник, який остаточно довів дядька до краю. Той вирішує позбутися хлопця й відправляє його до Злати, ніби ховаючи «одне зло» в будинку «іншого зла» – своєї колишньої. Із цього моменту починаються зовсім неочікувані події.

– То ти його коханка… – швидше ствердно, аніж запитливо сказав він.

– От у дяді це і виясни… хоча він, здається, сказав, що зверне тобі шию, якщо тобі спаде на думку покинути мене.

– Опальна коханка, яка його кинула. Цікаво, – потер він свій лоб. – Хоча на вигляд ти ніяка. Я очікував чогось більш вражаючого від дівки, яка стільки років плуталася з дядьком.

– Зважаючи на те, як ти виглядаєш, то ти просто вогонь, – огризнулася я, все ж хлопчина зачепив мене.

– Є таке трохи, – видихнув він.

– Чудово! Тоді ласкаво прошу до моєї хати. І для довідки, ти мені теж не подобаєшся.

Він обпік мене поглядом голубих очей.

– Та буде тобі, я чудовий хлопець.

– Я здогадуюсь, що кращим ти можеш бути, тільки не приходячи до тями, – зітхнула я