Мирної ночі, усім!

Книгу "Недопопелюшка" — оновлено.

​​​​​​Сьогодні в гості до Яна завітав дядько Белли. Захищаючи свою племінницю образив Зоряну. Тільки чи подарує йому це Ян..?..

Уривок.

Ян присідає поруч та моментально міцно пригортає мене до себе.

— Зіронько, заспокойся! Ти повинна бути вище цих зажерливих, зухвалих людей. — суворо наказує він. — Ти стала пішаком між мною, Беллою та її дядьком. Я чесно цього не хотів. — чоловік міцніше притискає мене до свого накачаного тіла. — Вони не можуть відігратися на мені, то кидаються на слабших. Але я не дозволю аби тебе ображали. Тому ми зараз же їдемо в поліцію. — ставить мене перед фактом шеф

— Яне Марковичу, ні! — різко зиркаю на чоловіка я. — Навіщо мені це все?

— Антон погрожував тобі, — сухо нагадує Старих. — А він підлий, і я дуже сумніваюся, що не пустить свої погрози у життя.

Я ще більше знічуюся від почутого, і хочу звільнитися з обіймів свого шефа. Адже від його ніжності, серце не на місці. Я гадала моє захоплення пройде, а воно тільки зростає.

Я з останніх сил стримуюся, аби не спокуситися...

Недопопелюшка тут...

Тихої ночі!