Хлопець знов забрав у Агати сумку і легким рухом підхопив дівчину, вона тільки і встигла обхопити його шию.

- Що ти робиш, Стасе? Ти ж не збираєшся мене нести аж до будинку? -Дівчина дивилась на нього широко розчиненими очима. 

- Бінго! Саме це я роблю. Кажи, в який бік йти.

- Ну серйозно, це хвилин 10 пішки, ти стомишся.

- Дурниці. Ти мов пір’їнка.

Дівчина була не стільки проти, скільки її турбувала така близкість до напівоголеного хлопця. Вона відчувала його м’ятне дихання, як рухаються м’язи, а з його волосся все ще стікала вода. Її щоки спалахнули, коли очі зустрілись з бурштиновим поглядом, тому вона відразу ж відвернулась.