Доброго часу доби, читачі та автори.
Так. Як би це сумно не звучало, але це те, що я зараз мушу вам сказати. Взагалі це можна було анонсувати і раніше, адже, як, я думаю, багато хто із вас помітив, що останні місяці два я взагалі практично не з'являлася на просторах Букнету, проте я просто особисто не хотіла визнавати того факту, тому й не хотіла писати про це. Так, у мене немає часу для написання чогось нового. Навчання забирає більшу частину мого часу, а навіть як вільна хвилина-дві з'являється я просто фізично не можу зосередитись над написанням чогось, адже після 10 аркушів списаних англійським текстом, 3-ох пробників та думки "а раптом не складу" зліпити щось презентабельне практично нереально.
Щодо "Моєї мрії" то так, я зайшла у глухий кут. Я ніби й продумала увесь сюжет, проте книга мені дещо набридла, я не знаю, як описати подальші події і так далі. А написання чогось нового з нуля вимагає дуже багато часу та ресурсу, яких у мене банально нема. Хоча цікавих сюжетних замальовок у мене є доволі багато, проте я просто не маю змоги реалізувати їх. Якось так. Можливо, я ще пробуватиму повертатися до неї та щось дописувати.
А може, це шанс перечитати та відредагувати мій цикл "Лондонські дощі", адже перечитати до підкоригувати щось готове набагато легше, ніж творити щось нове, я над цим ще думаю. У будь-якому разі чогось грандіозного від мене найближчим часом точно не буде. Так, це звучить сумно та неочікувано для мене самої, адже я до останнього намагалася знаходити час для написання, щось вигадувати та старатися творити, але обставини все ж взяли своє. Я, звісно, сумую за тим часом, коли могла писати і по дві глави на тиждень, але те, що в 11-му класі я муситиму жертвувати своїми хобі, захопленнями, банальними бажаннями погуляти або подивитися новий фільм було передбачувано.
Але ні в якому разі не губіть мене). Можливо, я сама того не підозрюю, коли скоро повернусь до вас). Ніхто не знає, що має статися завтра). Я буду також часто з'являтися у своєму телеграмі, адже він завжди під рукою та легкодоступний для мене та й багатьох із нас. Також я обов'язково періодично публікуватиму блоги тут. Сподіваюся, зовсім скоро ми зустрінемося за обговоренням моєї нової книги, а не за новинами про мою творчу паузу. Люблю вас усіх і кожного❤️❤️❤️
20 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРозумію Вас, це дійсно, велика проблема. Сам у 10 класі вчуся і помічаю, скільки сил та енергії забирає такі життя... Взагалі пораджу на майбутнє створювати запас, так можна справитися. Взагалі я розумію проблему зосередження, адже більшість творів пишу саме у школі, де зосередження нуль, та виходить у мене якісно, оскільки вже маю набиту руку та досвід! Вам бажаю теж так навчитися!
Ліна Діксон, :) +_+@_@
Ліна, Ліна, Ліна!!!!
Поки ти не пішла.. ти маєш зробити мені послугу!!!!!!!!!!!!!!
Заходь, дивись, читай, роби!!!! Я не приймаю відмови!!!
https://booknet.ua/blogs/post/386390
Ліна Діксон, Навпаки!!! Творчий безлад - це тільки плюс)))
Навчання то така штука, що як не крути, а без неї ніяк))) Так що все буде ок)))
Аріда Демоніар, Підписуюсь під кожним словом)❤️
Давай трохи перефразуємо заголоок. Не "Я йду", а "Я беру паузу".
І хоча це сумно, але нам потрібна ти живою і повною сил. Тож вчися, досягай своєї мети, а ми тут зачекаємо твого повернення)
Ліна Діксон, Тобі легко казати)
Вітаю! Усім нам, письменникам та письменницям потрібен відпочинок на підзарядку сил та ідей. Бажаю Вам натхнення)
Емілія Зінченко, Дякую❤️
Я прийшов з майбутнього, щоб сказати, що не треба кидати писати...)))
Насправді два місяці перерви це не страшно. Я півтора року бувало нічого не писав, і потім повернувся, коли з'явився час))) З особистого досвіду, на першому курсі з'явиться набагато більше часу, особливо саме на парах ;-)
Ліна Діксон, ХD
Колись і сама взяла таку паузу, правда вже в університеті, бо мусила закривати хвости з двох складних предметів... Нелегкий був вибір, бо на той момент могла вже відкрити комерційний кабінет.
Але не сумуйте, пройде час і ви знову зможете писати та створите ще багато історій)
Вікторія Токар, Дуже на це надіюсь). Дякую)
Це дуже сумно. У мене аж сльози на очах навернулися.
Але знайте, у всіх нас бувають у житті темні дні, потрібно тільки дочекатися сонця. Коли воно визирне з-за чорних хмар світ одразу стане кращим. )
Полiна Крисак, (◍•ᴗ•◍)❤
Можливо для вашого випадку підійде варіант садівника, а не архітектора. тобто не пишіть план. а пишіть, як чат джипіті або т9 - додавайте склад до складу і слово до слова. тоді вам не набридне до самого фіналу. і часу буде вдосталь, бо ви не плануватимете 10 тис знаків на день, а скільки вийде. а спішити нікуди, хоча звісно є ще принцип "можеш не писати - не пиши" так теж можна )
Ліна Діксон, перевірений спосіб. головне писати шопопало і не звертати уваги на правильнописання )))
це як з пробіжками. кинеш на тиждень - кинеш на рік (в кращому випадку). Що, як носити з собою записник і писати хоч по 10 хвилин? Я не знавець. Проте, я так думаю(
Марко Кейк, Ну, тут я б посперечалася). Адже пробіжки - це те, що ви, напевно, змушуєте себе робити, а письменництво - це моє хобі, яким я займаюся суто за своїм бажанням. Тож, коли час вивільниться, я думаю, з'явиться і натхнення, адже це буде вірогідно після складання тесту, коли я нарешті скину із себе цю ношу (ну, якщо, звичайно, не складу паршиво, і не впаду в апатію, аххахахахха ;) ), і все поллється рікою). Сподіваюсь _:)
Тааак, не хвилюватися! Сонечко, я й сама недавно казала про щось схоже, і по секрету кажучи, й досі важко з написанням та творчістю. Однак не треба вішати носика!:) Ти чудова людина, і така новина аж ніяк не означає те, що всі старання підуть у прірву. Он скільки ти хороших людей знайшла!) Все мине, все встигатимеш, і обов'язково сонечко засяє й над твоєю домівкою:)
Чесно кажучи, в мене зараз не кращі часи. Не тільки через навчання, а й через неочікувані новини, назвемо це так. Але навіщо я тобі це говорю? Хах, хочу нагадати, що не варто забиватися в глухий кут, як думала я. Співай, радій життю, слухай музику та просто насолоджуйся хоча б смачним чаєм, чи сонцем за вікном (чи дощем, я більше люблю дощ). Є хвилинка, поглянула вдалечінь хоча б з віконця та гукнула усім: «В мене все вийде! Я чудова-пречудова!!!». І байдуже, що скажуть інші))) Не забувай посміхатися, не забувай публікувати в телеграмі блоги та їсти. Не забувай ніколи їстоньки! Бо станеш такою слабенькою, що й вітерець підніме!;)
Обіймаю та бажаю тобі сили й наснаги) Я завжди відкрита для розмов, тому не тримай усе в собі♥️ Ти сильна, і зі всім впораєшся
Віка Лукашук, ( ˘ ³˘)♥
За роки універу не написала жодного слова. Це правда, що навчання дуже забирає час((( Можеш поки не пишеться, все одно записувати якісь ідеї. Хтозна, може, в майбутньому котрась із ідей перетвориться на шедевр)))
Не засмучуйся. В тебе все ще попереду)))
Ханна Трунова, Дякую)❤️
Я взагалі 20 років нічого не писала. І нічого. Схоже не втратила таланту
Ліна Діксон, Звичайно ж ні.
Це лише пауза. Ви вибрали навчання, і це чудово. Навчайтеся, а з часом, я впевнена, що ви знайдете час і на творчість. Таке буває досить часто, що не вистачає часу на усе. Чекаємо вашого повернення з новими силами та з новими історіями. Тим паче ідей, як ви написали, у вас вистачає.
Надія Філіпська, Дякую). Обов'язково). Історична драма, детектив-трилер і динамічний слр з детективною лінією чекатимуть на вас))
Фуххх.. Ліна, шо ви так лякаєте! Я вже собі уявив, що ви напишите мол «йду на простори расіянского літнету» чи шось типу такого)))
Паузи бувають і тим більше на це є причини, про які ви написали!
Заглядайте інколи))) якщо буде хвилинка! Не забудемо)))
Євгеній Шульженко, Йой, пане Євгене, що ви таке кажете? Сплюньте три рази ;) ))
Обов'язково заглядатиму❤️
Ще один автор, що тимчасово йде із Букнета... Сумуватимемо за вами, Ліна! Натхнення та наснаги;)
Стружик Лев, Знали б ви, як я за вами усіма сумую :_). Дякую❤️
Повертайтеся! Так сумно, що інколи так стається, але все проходить і вірю, що ви довершите те що почали вже з новими силами)! Все буде добре!
Vladyslav Derda, Ахххх, сподіваюся, що так і буде). Дякую❤️
Думаю, що читачі все розуміють і підтримають))) А ви повертайтесь)))
Ніка Цвітан, Сподіваюся на ваше розуміння).
Обов'язково)❤️
Обов'язково повертайтеся, Ліно із роду Діксон. Королівство Букнет чекає на вас!
Єва Ромік, Обов'язково). Дякую❤️
Поліночко, бажаю досягти своєї мети, а ми почекаємо )))
Обіймаю ❤️
Олеся Глазунова, Дякую, Олесю❤️ теж обійняла вас)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати