Мої вітання, сонечки!!!

Маю для вас хорошу новину. Вже в неділю, стартує моя новинка.

Поки не розкриватиму нічого, лише уривок та спойлер.

Уривок.

— Ти хто? І за чим сюди прийшла? — гарчить з-за столу неприємним, грубим басом чоловік. — У тебе хвилина, щоб все пояснити, а як час спливе, я бачити тебе тут не хочу.

Я нервово ковтаю, і хаотично в голові збираю, заздалегідь підготовлені фрази. Серце здається вискочить з грудей, емоції душать, а я несміло починаю.

— Я прийшла просити вас, аби ви відпустили Павла Вірецького. Він минулої суботи скоїв ДТП, а точніше в’їхав у вашу машину... — перехоплюю подих та додаю. — Але в поліції його немає... Мені сказали звертатися до вас...

Чоловік шумно видихає, і відкинувшись на спинку крісла, просвердлює мене поглядом з хвилину, а тоді злісно питає.

— Хто він тобі?

— Вітчим, — нервово ковтаючи відповідаю.

Чоловік хмикає, а тоді з недовірою гарчить.

— Тобто, ти прийшла просити за вітчима?

— Так, — несміло видавлюю я.

— А мати твоя де? Чому вона не прийшла сама? — роздратовано питає чоловік, і підіймається.

Я ж нервово кліпаю, адже таких здорованів я бачила лише в кіно...

Мирного всім завершення тижня! 

Бережіть себе! 

Обіймаю!