Майбутнє

Знаю, перефразовуючи класика, що в майбутнє можуть тільки лиш всі дивитися, а тому напишу те, що напишу. Не всі вміють, а я і в собі сумніваюся, та спробую. Тим більше, спочатку наберу підписників, а далі все зливаю блогами. Але то таке, я б не був собою, якби мовчав.

Знаєте, хочу написати все на купу, як я вмію. Але про тенденції...

Зміни в правописі і мові... Ирій, гідности, скісна риска, гобіт... Не знаю, я надто консервативний. Такими темпами люди, що емігрували і приїдуть за кілька десятків років, зовсім не впізнають українську. Для чого це? Додає милозвучності? Авжеж. Можливо, для того, щоб багато людей завалило ЗНО з української? Я розумію, мова має розвиватися, але чи доцільно саме це? 

Про ненависніиків російської і всього російського. Кидайте ту справу. Чесно. Це примітивно. Ну, най життя вчить... Тут, правда, потрібно більше конкретики, але просто додам. Якщо завтра хтось із представників путінського режиму скаже, що дихати - це корисно, перестанете? Будемо будувати культуру контрзалежності всього протилежного до російського? Але ж там є і позитивне. ПС важливо розуміти, що тут я не говорю, що ми маємо їх підтримувати. Максимум, ігноруйте. Мінімум, використовуйте у власних цілях, але вкладайте в українське. Всім - рівність, а українському підтримку, але без примусу.

Друга штука. Побачили себе нащадками Київської Русі? А знаєте, що б зробили дійсно вони? Простили б. Готові? Не хочете? Не ваше? Тільки клясти і потопати в жовчі? Правда зараз це питання не на часі. Спочатку потрібно вижити. Просто для розуміння куди все рухається.

Давно не відчували себе настільки правильними і правими? А це найкоротший шлях, щоб натворити справ. Подивіться на тих же пропагандистів кремля. От вони - не сумніваються!

Що скажете?

ПС спішіть, а то знову видалять, бо я не про творчість...

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ми так не домовлялися...
В цей день ці гарні знижки для Вас, любі!!! Заволодій мною - До контракту входить все, що я забажаю, - бос нависає зверху, обпалює обличчя своїм диханням. - Ми так не домовлялися, - заперечливо хитаю головою, це занадто! -
Книга закінчена
Викладка Місто в спадок завершена. Хто не знає, книга безкоштовна. Це фентезі про хлопця, який одного разу одержав листа і дізнався, що йому належить дивний спадок — ціле місто. Правда, не в тому сенсі, про який можна
Блог подяки. Давайте подякуємо одне одному)
Вітаю кожного!) Не знаю, чи знайде цей блог свій куточок серед цікавеньких книжкових новинок, однак хотіла б приділити час тому, що ми частенько забуваємо в реальному житті. В кожного трапляються складнощі, неприємні моменти,
Як так?
Шикарна знижка сьогодні! Пастка для мажора - Як розплачуватимешся, крихітко? - Заганяє мене в кут і нависає зверху. - Ти зовсім здурів?! Я тобі нічого не винна! - Намагаюся ухилитися і проскочити повз хлопця. - Винна
Життєво.Емоційно.Відверто❤️максимальна знижка і...
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги. Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше