Доброго вечора, милі читачі!

Хочу подякувати за те, що пройшли зі мною шлях Іри та Лесика з роману Позапланове батьківство. 

— Отже, Іро, є у мене одна делікатна проблема.
— А  я так і знала! — не витримую я. Ну точно хворий на якусь фігню. Бажань у мене два — відмудохати Олеся віником, щоб не ліз знаючи про свої проблеми до чесних дівиць, інше — розплакатись. 
— Ви про бабусю знали? — округлює він очі. —  То ви мене усмисно заманили? 
— Яка бабуся? — розмова обертається якимось фарсом. 
— Так, не морочте мені голову! Вас бабуся підіслала? Чи ні? Тільки правду кажіть! 
Я мовчки кладу йому руку на чоло. Температури наче немає. 
— Олесю, я вже нічого не розумію, — кажу я йому.
— Ви можете зіграти мою дівчину сьогодні ввечері?

Вже завтра на сайт вийде остання частинка історії і книгу буде завершено. А потім, як зазвичай, вона подорожчає. Тож сьогодні нагадую про останню можливість придбати її дешевше. 

Дякую за ваші відгуки, ваші зірочки, вашу любов і підтримку. Те. як ви вітали моє повернення на сайт, у світ творчості, зігріватиме моє серце ще дуже довго. Люблю кожного  вас. Дякую, що ви є.

Мирного неба і хорошого вечора!

З любов'ю Юліанна