Відгук: "Рейтинг". Тетяна Гищак

 

Привіт, дорогі читачі!

 

Так склалось, що буквально за один день прочитав всю книгу Тетяни Гищак "Рейтинг" в рамках Безстрокового марафону Тетяни Гищак. Почав вчора ввечері, щойно закінчив. І ось що можу сказати.

 

Книга "Рейтинг" – це безумовно захопливий твір з авторським світом. Деякі речі спочатку не зовсім зрозумілі (до прикладу, спочатку було важко тримати в голові поділ на поверхи/сектори та не зовсім зрозуміла будова Рейтполісу, про яку ми взнаємо згодом), проте в процесі читання знаходиш для себе відповіді. Автор майстерно володіє словом (не беручи до уваги дрібні помилки у словах), створюючи яскраві образи та атмосферу, яка тримає увагу від початку до кінця. Сюжет книги інтригуючий, з несподіваними поворотами, які постійно підштовхують до роздумів. Всі персонажі, починаючи Сашком Лінником, закінчуючи Григорієм Лазарєвим цікаві та неоднозначні. Стиль письма легкий і водночас насичений, про що говорить те, що я прочитав книгу всього лише за день. Проте залишились запитання щодо деяких сюжетних поворотів, а саме до зв'язку першої частини, що стосується "Втраченого світу" та решти частин. Можливо я не до кінця зрозумів задум автора.

 

Книга сподобалась, рекомендую почитати, оскільки порушується багато актуальних і на зараз "філософських" питань.

 

P.S: Висловив свою суб'єктивну думку, намагаючись не заспойлерити сюжет)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Зустріч із Творцем у «спадщинІ Згаслих ЗІрок»
Ось нарешті й настала ця зустріч. Творіння — і його Творця. Але, як завжди, у Термінуса були власні плани на цю історію. Події «Спадщини згаслих зірок» вже близько до розкриття наступної таємниці. Команда капітана
Рубрика: "Книжкові паузи" повертається
І сьогодні у рубриці — книга, яка поєднує у собі темну романтику, небезпечні почуття та атмосферу, від якої неможливо відірватися. Гра без згоди прекрасної авторки Стасія Мун. Її життя розписали до дрібниць:
Ризикнули б потрапити у власну книгу?
Коли автор не вміє або не хоче перевтілюватися у своїх героїв, виникає так званий «синдром ляльковода». Читач одразу помічає, що всі персонажі розмовляють мовою самого автора. Вони думають однаково, мають однакові
"Темні історії Малефича"... Оновлення!
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Сьогодні вийшло ще одне невелике оновлення до моїх «Темних історій». У цьому короткому сюжеті йтиметься про сни. Адже в Малефичі не обов'язково курити траву, аби в нічному сновидінні
Агов читачу!!!
Всім привіт і мирного неба! Ото сиджу, пишу трохи тексту до «Темних історій Малефича», час від часу заходжу глянути, про що говорять у блогах на Букнеті, і раптом спало на думку: а чи багато «просто» читачів заходить
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше