Вітаю!

Роман, "Недопопелюшка" — оновлено!

Зоряна вимушена повернутися, в офіс до Яна.

Уривок. 

Покинувши кабінет Стариха. Я видихаю. Вдавати впевненість нелегко. Тамую у собі емоції та сльози.

Я ж чітко розумію, що я для нього лише забавка на певний час. Адже, як не нині, то завтра, повернеться його Белла, і він точно буде з нею. Адже як-не-як, він чотири чи п’ять років у стосунках із нею.

В душі щиро сподіваюся, що Ян швидше погодиться підписати мені заяву на розрахунок, ніж на таку співпрацю.

Важко зітхаю та присідаю за свій робочий стіл. Мені не хочеться нічого. Перш ніж повернутися в офіс Стариха, я таки сходила на співбесіду, на яку була записана. Але там лише розглянули теку з моїм резюме, й розвівши руками заявили.

— Вибачте, ви нам не підходите.

Я здогадуюся, що напевно Ян всюди постарався домовитися.

Що ж нехай. Чи він думає, що лише він може всіх мати коли захоче. Хай відчує як це бути використаним та покинутим. Я спеціально прописала такі умови, аби він на них не погодився...

Продовження тут...

Приємного читання!