Нова глава вже на сайті.

Ось так от, ми повільно, але невблаганно, наближаємося до кінця історії про скарби. Залишилося всього кілька розділів, і мені як автору дуже шкода закінчувати цю історію, але водночас радісно. 

З планів до кінця року, то хочу почати публікувати нову історію. До речі, я вам цього не говорила, але публікувати нову книгу я почну 17 числа, тільки цссс, це секрет. 

Що стосується планів на 2025 рік, то їх доволі багато і я відчуваю що змін теж буде багато, але давайте про книжкові плани. 

1) Хочу закінчити цикл про наших дорогих археологів. (це точно). 

2) Думаю написати пару детективів (навіть ідеї є). 

Ну і в принципі це все. Це, що до планів які потрібно обов'язково виконати, але є й інші плани.

У нас вночі сніг випав. Його звичайно не багато, але хоч щось. Навіть не дивлячись на щільний графік і навчання, я вчора змогла подивитися один фільм. Зробила собі вихідний, якого я навіть не очікувала. Як так сталося? А я вам зараз розповім. 

Значить, сиджу я така пишу. Натхнення накотило на повну і все так чудово складається. Мені навіть вдалося написати пару речень (навіть не питайте як за три години можна написати тільки пару речень, але коли ти старша в сім'ї, то всім від тебе, весь час щось потрібно). Потім до мене підходить мама і пропонує подивитися фільм. Я звісно запитала який, вона відповіла, що на мій розсуд. Від таких пропозицій відмовлятися нерозумно, ну і я вибрала фільм «G.I. Joe: Атака Кобри 2». Ми не давно дивилися третю частину, а вчора подивилися другу. Теж не питайте, як можна дивитися фільми задом на перед, але останні пару місяців ми так і дивимося.

Мені фільм дуже сподобався. Швидко, цікаво, намітила навіть кілька моментів, які можна переробити і запозичити для книги. Одне, звісно, вбивало на повал. Сестра яка говорила що ми його бачили, а я сиджу, дивлюся і не пам'ятаю цього. Друге, це мама, яка кожні кілька хвилин ставила запитання, що стосувалися сюжету, і доводилося ставити кіно на паузу і пояснювати, що було по-своєму смішно і класно. Напевно тому, я під час перегляду фільму не писала. Хоча, не приховую факт, що коли я дивлюся кіно, нехай навіть найцікавіше, я завжди повинна щось робити. Наприклад: малювати, писати, складати пазл. По іншому не виходить. 
Увага факт!!! Книгу «Втрачені скарби Іспанії» я писала, коли дивилася фільм «Джон Уік». Хто знає про що фільм, навіть не думайте, як я змогла і сюжет запам'ятати, і книжку написати. 

А як ви? Як проходять ваші вечори? 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Агапа Агапівна
07.12.2024, 15:16:12

Звичайно вітаю. Але коли ви радієте снігу згадайте тих хто зараз на нулі ,як їм там . І не забувайте кому завдяки ми маємо змогу сидіти в теплих домівках і писати свої історії.

Поліна Крисак
07.12.2024, 17:08:58

Олесь Король, Не забуваю, та пам'ятаю. У мене двоюрідний брат воює, тож дуже за нього переживаю.

У вас вчора випав сніг, а у нас вчора випали КАБи. Ось так проходять наші вечори, на жаль.

Поліна Крисак
07.12.2024, 17:08:06

Сергій Ляховський, Мені дуже шкода. Тримайтеся.

Інші блоги
Прощавай, Booknet?
Іноді доводиться визнавати, що місце, на яке покладав стільки надій, виявилося зовсім не таким, як ти очікував. Я прийшла сюди з любов'ю до історій, бажанням ділитися власними світами, знайомити читачів із персонажами
Глянь, кого нам Тарасько привіз
На зеленій рівнині стояло кілька автентичних місцевих будиночків, а за дерев’яними парканами паслися вівці. Як пояснив Тарас, це було місце, де варили традиційний овечий сир. Його дядько Степан жив тут по пів року, у туристичний
Дуже тяжка глава
Я цілий день писала 2 главу, вона поділена на 2 розділи, в ній близько 40 тисяч слів! Це було моментами тяжко, особливо прописати самий простий діалог, чи просто погоду... Отож: https://booknet.ua/account/chapter/edit?id=5171274 - 1 глава і також
Обкладинка руцями 2.0
Вітаю усіх! Мені взагалі-то треба готувати новинку до старту, але після перших перемальованих обкладинок руки засвербіли оновити й решту. Раз почала, тож треба довести це діло до кінця. Тож зустрічайте оновлення ще двох
Дякую за бест ❣️
Щиро вам дякую! Дуже радісно було побачити свою книгу в бестселлерах! ♥️ А відбувається в ній, до речі, ось що: Я обійняв його однією рукою — обережно, намагаючись не тиснути. Він напружився на секунду, потім
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше