Нова глава вже на сайті.

Ось так от, ми повільно, але невблаганно, наближаємося до кінця історії про скарби. Залишилося всього кілька розділів, і мені як автору дуже шкода закінчувати цю історію, але водночас радісно. 

З планів до кінця року, то хочу почати публікувати нову історію. До речі, я вам цього не говорила, але публікувати нову книгу я почну 17 числа, тільки цссс, це секрет. 

Що стосується планів на 2025 рік, то їх доволі багато і я відчуваю що змін теж буде багато, але давайте про книжкові плани. 

1) Хочу закінчити цикл про наших дорогих археологів. (це точно). 

2) Думаю написати пару детективів (навіть ідеї є). 

Ну і в принципі це все. Це, що до планів які потрібно обов'язково виконати, але є й інші плани.

У нас вночі сніг випав. Його звичайно не багато, але хоч щось. Навіть не дивлячись на щільний графік і навчання, я вчора змогла подивитися один фільм. Зробила собі вихідний, якого я навіть не очікувала. Як так сталося? А я вам зараз розповім. 

Значить, сиджу я така пишу. Натхнення накотило на повну і все так чудово складається. Мені навіть вдалося написати пару речень (навіть не питайте як за три години можна написати тільки пару речень, але коли ти старша в сім'ї, то всім від тебе, весь час щось потрібно). Потім до мене підходить мама і пропонує подивитися фільм. Я звісно запитала який, вона відповіла, що на мій розсуд. Від таких пропозицій відмовлятися нерозумно, ну і я вибрала фільм «G.I. Joe: Атака Кобри 2». Ми не давно дивилися третю частину, а вчора подивилися другу. Теж не питайте, як можна дивитися фільми задом на перед, але останні пару місяців ми так і дивимося.

Мені фільм дуже сподобався. Швидко, цікаво, намітила навіть кілька моментів, які можна переробити і запозичити для книги. Одне, звісно, вбивало на повал. Сестра яка говорила що ми його бачили, а я сиджу, дивлюся і не пам'ятаю цього. Друге, це мама, яка кожні кілька хвилин ставила запитання, що стосувалися сюжету, і доводилося ставити кіно на паузу і пояснювати, що було по-своєму смішно і класно. Напевно тому, я під час перегляду фільму не писала. Хоча, не приховую факт, що коли я дивлюся кіно, нехай навіть найцікавіше, я завжди повинна щось робити. Наприклад: малювати, писати, складати пазл. По іншому не виходить. 
Увага факт!!! Книгу «Втрачені скарби Іспанії» я писала, коли дивилася фільм «Джон Уік». Хто знає про що фільм, навіть не думайте, як я змогла і сюжет запам'ятати, і книжку написати. 

А як ви? Як проходять ваші вечори? 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олесь Король
07.12.2024, 15:16:12

Звичайно вітаю. Але коли ви радієте снігу згадайте тих хто зараз на нулі ,як їм там . І не забувайте кому завдяки ми маємо змогу сидіти в теплих домівках і писати свої історії.

Полiна Крисак
07.12.2024, 17:08:58

Олесь Король, Не забуваю, та пам'ятаю. У мене двоюрідний брат воює, тож дуже за нього переживаю.

У вас вчора випав сніг, а у нас вчора випали КАБи. Ось так проходять наші вечори, на жаль.

Полiна Крисак
07.12.2024, 17:08:06

Сергій Ляховський, Мені дуже шкода. Тримайтеся.

Інші блоги
102 підписників!!! Моє свято!!!
!!! 102 підписників !!! Це не просто число — це люди, які підтримують мою творчість, читають мої історії й надихають рухатися далі. Дякую кожному, хто став частиною цієї подорожі! Це лише початок, і я обіцяю ще більше цікавих
Старт передплати
Всім привіт! Сьогодні стартувала моя передплата на історію про Влада та Каріну "Право на щастя". Дякую всім, хто долучився до нас та йде далі. Мені так приємно) В цій главі ми вже пірнули трохи глибше. Я викладу п'ять
Оновлення та флешмоб з колегами)
За декілька хвилин вийде наступний розділ Барона Грейткіллс, а я, тим часом, вирішив приєднатися до флешмобу Єви Ромік та показати власне робоче місце. Нічого не прибирав, нічого не розправляв. Хай виглядає природньо
Вітаю!
Доброї ночі, маю знижку на історію. Ділюся нею) (не) твій малюк - Я вам підходжу! Я молода, здорова! Я згодна не на всю суму! - Дівчинко, ти поняття не маєш у що вплутуєшся, - якби я перебувала в іншому становищі, то була б
Легка історія чи щось серйозніше?
Ось на днях я розпочала історію " Наречений у спадок" . До речі з легкої руки Олесі Глазунової. Ну думаю напишу я щось легеньке, під новорічні свята. Свої історії я розпочинаю з думки " ...а , що буде якщо?" . І ось сиджу
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше