Нова глава вже на сайті.

Ось так от, ми повільно, але невблаганно, наближаємося до кінця історії про скарби. Залишилося всього кілька розділів, і мені як автору дуже шкода закінчувати цю історію, але водночас радісно. 

З планів до кінця року, то хочу почати публікувати нову історію. До речі, я вам цього не говорила, але публікувати нову книгу я почну 17 числа, тільки цссс, це секрет. 

Що стосується планів на 2025 рік, то їх доволі багато і я відчуваю що змін теж буде багато, але давайте про книжкові плани. 

1) Хочу закінчити цикл про наших дорогих археологів. (це точно). 

2) Думаю написати пару детективів (навіть ідеї є). 

Ну і в принципі це все. Це, що до планів які потрібно обов'язково виконати, але є й інші плани.

У нас вночі сніг випав. Його звичайно не багато, але хоч щось. Навіть не дивлячись на щільний графік і навчання, я вчора змогла подивитися один фільм. Зробила собі вихідний, якого я навіть не очікувала. Як так сталося? А я вам зараз розповім. 

Значить, сиджу я така пишу. Натхнення накотило на повну і все так чудово складається. Мені навіть вдалося написати пару речень (навіть не питайте як за три години можна написати тільки пару речень, але коли ти старша в сім'ї, то всім від тебе, весь час щось потрібно). Потім до мене підходить мама і пропонує подивитися фільм. Я звісно запитала який, вона відповіла, що на мій розсуд. Від таких пропозицій відмовлятися нерозумно, ну і я вибрала фільм «G.I. Joe: Атака Кобри 2». Ми не давно дивилися третю частину, а вчора подивилися другу. Теж не питайте, як можна дивитися фільми задом на перед, але останні пару місяців ми так і дивимося.

Мені фільм дуже сподобався. Швидко, цікаво, намітила навіть кілька моментів, які можна переробити і запозичити для книги. Одне, звісно, вбивало на повал. Сестра яка говорила що ми його бачили, а я сиджу, дивлюся і не пам'ятаю цього. Друге, це мама, яка кожні кілька хвилин ставила запитання, що стосувалися сюжету, і доводилося ставити кіно на паузу і пояснювати, що було по-своєму смішно і класно. Напевно тому, я під час перегляду фільму не писала. Хоча, не приховую факт, що коли я дивлюся кіно, нехай навіть найцікавіше, я завжди повинна щось робити. Наприклад: малювати, писати, складати пазл. По іншому не виходить. 
Увага факт!!! Книгу «Втрачені скарби Іспанії» я писала, коли дивилася фільм «Джон Уік». Хто знає про що фільм, навіть не думайте, як я змогла і сюжет запам'ятати, і книжку написати. 

А як ви? Як проходять ваші вечори? 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олесь Король
07.12.2024, 15:16:12

Звичайно вітаю. Але коли ви радієте снігу згадайте тих хто зараз на нулі ,як їм там . І не забувайте кому завдяки ми маємо змогу сидіти в теплих домівках і писати свої історії.

Поліна Крисак
07.12.2024, 17:08:58

Олесь Король, Не забуваю, та пам'ятаю. У мене двоюрідний брат воює, тож дуже за нього переживаю.

У вас вчора випав сніг, а у нас вчора випали КАБи. Ось так проходять наші вечори, на жаль.

Поліна Крисак
07.12.2024, 17:08:06

Сергій Ляховський, Мені дуже шкода. Тримайтеся.

Інші блоги
Забігайте)))
Привіт-привіт!))) Щось я геть пропала, ага?) Зараз поясню, куди. Я думаю, уважні читачі вже зустрічали в інших блогах, що Дмитро Євтушенко забабахав круту колаборацію з Ірою Майською, Ханною Труновою та Ангеліною Александренко,
І чому я на це погодилася?
І чому я не з'їхала ще перед вступом? Поселилася б уже якось у гуртожитку. Але ні, мамі вдалося мене вмовити побути вдома аж до самого початку занять. Хто ж знав, що на мене очікує підстава у вигляді Діна. Досить спокуслива
Перша передплата!✨️
Доброго тихого й теплого вечора всім тим, хто заглянув до мого блогу.✨️ Сьогодні хочу поділитися з вами важливою для мене новиною… «Нестерпне кохання 2» офіційно стартувало в передплаті. Я безмежно вдячна
Постлюдія Похмурої Долини ✟
✦Готична Літургія Прокляття✦ ...те, що було фрагментом, стало вироком. Більше немає пауз. Межа між світом і сном остаточно стерта. Дехто з вас уже чув шепіт перших дев'яти поем «Відродженого Лихоліття».. бачив
Секретний препарат: порятунок чи вбивство?
Вітаю! Наступна глава «Анатомії мовчання» стане точкою неповернення. Ми нарешті зазирнемо за ідеальний фасад «Гран-Меду» і побачимо істине обличчя Олексія Грановського. Для Великого Архітектора клініка —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше