Ділюсь своїми емоціями з вами...

Усім привітик! 

Вирішила поділитись своїми емоціями під час написання глав, які виходять зараз.

Чомусь я дуже близько сприйняла все те, що написала. Це не просто слова — це справжні переживання, емоції, які виходять з самого серця. Я і плакала, і злилась, і мене навіть трусило під час написання цих глав. Кожна емоція відгукується у мені так, ніби я сама переживаю це все разом з героями. Можливо я здаюся надто вразливою, бо пропускаю через себе кожну ситуацію, кожну зміну в житті персонажів. Але я рада, що можу відчувати так сильно те, що пишу. Це означає, що мої слова живі, а не просто набір букв на сторінці.

Я обожнюю головну героїню Вівіан. Вона складна, багатогранна, і навіть коли вона здається слабкою, насправді це лише частина її сили. Щоб витримати все те, що їй довелося пройти, потрібна величезна відвага. Вона показує нам, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло всередині себе. І це урок для кожного, хто стикається з труднощами, незалежно від того, як сильно світ здається нам ворожим.

Мені важливо, щоб у процесі написання я не тільки створювала історії, а й допомагала іншим знайти відгук у цих словах. Ми всі стикаємося з болем і труднощами в житті, але важливо пам’ятати, що немає нічого сильнішого за бажання змінити своє життя на краще.

Я сподіваюся, що в цій книзі хтось знайде відзеркалення своїх почуттів або знайде сили для того, щоб змінити ситуацію.

І я хочу звернутися до кожного, хто читає ці слова: якщо у вашому житті є насильство (в будь-якій формі), не дозволяйте цьому продовжуватися! Не мовчіть, не ховайте це в собі, тому що це не ваша провина. Ви не повинні залишатися наодинці з цією проблемою. Існують люди, які готові допомогти, організації, які можуть підтримати і захистити вас. Тому, будь ласка, ЗВЕРТАЙТЕСЯ за допомогою. Ви заслуговуєте на мир, любов і безпеку. ВИ НЕ САМОТНІ У СВОЇЙ БОРОТЬБІ. ❤