Безкоштовна зимова книга! Весела та палка!!!

Вітаю, мої любі Натхненники!!!

Безкоштовна Різдвяно-новорічна історія кохання!!!

Запрошую !!!

AD_4nXccJbso0ukytdejkPZ26cQrfOorMPqW1sK3MkygvKNE4DPRinxFmvUH3ouzhWiqEHDmO1LHaf-sDvV4TGEdNXBom4h0fDlIUZS4adu4lfa3oP5naJpDUIROgKsXPbn74NyH-5Zs?key=pth2ih5Tp3muesKogYWGlg

“Наша зваблива зима”

Опиняюсь в барі, Ілай вже біля Саммер, яка чіпляється на його шию і цілує. Помічаю Лію у куточку, яка дивиться у свій келих з вином. Підіймає голову і зустрічається з моїм поглядом. Хитає головою. Напевно думає, що перепила. 

   Я підходжу ближче і кажу.

   — Привіт. Я по Лію. 

   Ілай дивиться на мене. Бачу, як він бореться сам із собою. Але врешті решт дивує усіх нас.

   — Наглянь за нею, а я за іншу “п’яничку” попіклуюсь. — Саммер регоче і продовжує вішатись Ілаю на шию. 

   Я хитаю головою.

   — Не хвилюйся. Потрапить до номеру без пригод.

   — Дякую. 

   Ми дивимося одне одному в очі, і я знаю, що Ілай хвилюється, але на цей раз я не можу йому нічого гарантувати, але заспокоїти на цю ніч - можу. 

   — Ляже в ліжко. Одна не хвилюйся. 

   Лія регоче і каже до нас.

   — Ммм так не чесно… я думала ти приєднаєшся. Ми зафільмуємо маленьке порно і так привітаємо мого брата з Різдвом. 

   — Ліє! — Хмикає Ілай.

   Дівчата сміються, а позаду нас чути голоси Ноа та Луки. 

   За кілька хвилин кожен забирає свій п'яний трофей і веде до готелю. Холод страшенний. Напевно в цей момент дівчата хоч трохи протверезіють. 

   Ми йдемо позаду всіх, коли Лія говорить мені.

   — Ти наче принц на білому коні. Але…

   Я б затулив зараз це, “але” гарячим поцілунком, проте попереду нас її брат, та між нами з Лією не все так гладко. Тож… поки ми не дійдемо до нашого номеру, прийдеться користуватись язиком виключно в розмові.

   — Я не принц - це факт. І ніколи не хотів ним бути. 

   — А хто ти?

   — Мудак, який тебе образив і хоче все виправити, бо божеволіє від тебе. — Я притягую її до себе ще дужче, поки веду до готелю. Ми дивимося одне одному в очі, коли я додаю. — Дозволиш все виправити?

   Лія стинає плечима.

   — Побачимо… зараз у мене навіть язик змерз від холоду, тож я не можу говорити. 

   Я сміюсь і тихо кажу, щоб нас ніхто не почув.

   — Я можу його зігріти поцілунком. 

   Ми на мить зупинились. Довкола нас падає лапатий сніг, який осідає на нас… Вії важкі від сніжинок, ми примружуємося під тьмяним світлом, дивлячись одне на одного. Як би я хотів прямо зараз накинутись на її губи і зацілувати до болю, але… згадую про всю делегацію, яка йде попереду. 

 

Запрошую вас до своєї новинки

Я знаю точно, що головного героя закортить стукнути! Готуйтеся до цього!!! Емоційно, гаряче, спокусливо… і водночас дуже ніжно, чуттєво та з затишком зимових свят. 

“Подвійні вершки”

AD_4nXf26Vv2Uv9qATg7dr8CCMlYC1NMQqOqojSZ2UqxsPPeUtRzwBm7-ih8poaPUez2p0ntVJ_31J03-9AQbDHhp1O3-bw0WFMZ4i9zrg4h1A_7VIfi4c_ZpEHaPNv7LKHw6NnOfjF5?key=fW86PbX8N_6KmaTKs-ef5Q

Книга, яка подарує зимові емоції, шалені перепалки, фіктивні стосунки та мега спекотні ночі! 

Уривок 

“...На ній була червона до колін сукня з невеличким, грайливим вирізом на грудях. Верх облягав її, так само, як і рукави, а от від талії йшли вільні хвилі цупкої тканини. Сукня до колін. О, Боже! Ці стрункі ноги змусили мене задивитись на них довше, ніж я планував. Я усміхнувся, коли побачив, що у неї на ногах капці-оленятка з червоними носами. Це трясця мило! А от те, що зверху - грішно та спокусливо. Я збудився. Як я вже і казав - це погано. Дуже і дуже погано. — Підходить. — Насуплено сказав, прочищаючи голос.

   — Це добре, бо в мене більше нічого такого немає. Зазвичай я не ходжу на довбані вечірки. Гадаю ти тепер розумієш чому, — видихнула вона, — і не ходжу на звані вечері. Тож… 

   — Все добре. Ти гарно виглядаєш. Як я казав - підходить.” 

Більше гарячого візуалу, цитат та новин Моєму телеграм 

Мирного неба!!!

Героям Слава!!!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
EXO
06.12.2024, 01:45:20

Дякую за чудову історію

Анна Харламова
07.12.2024, 12:09:07

Lola, Щиро дякую за смачні слова та натхнення! Мені надзвичайно приємно!
Обіймаююю ❤️

avatar
Марина Саливін
05.12.2024, 23:54:08

Чудові історії❤️❤️❤️

Анна Харламова
07.12.2024, 12:08:47

Марина Саливін, Дякую, моя люба за смаколик ❤️❤️❤️

avatar
Олена Гушпит
05.12.2024, 22:51:46

❤️❤️❤️Дякую!!!)))

Анна Харламова
05.12.2024, 22:57:12

Олена Гушпит, Дякую, моя люба Натхненнице за увагу, підтримку та наснагу! Обіймаююю міцно ❤️

avatar
Ludmila Ivanitskay
05.12.2024, 22:26:30

♥️♥️♥️♥️♥️
Дякую люба.

Анна Харламова
05.12.2024, 22:28:19

Ludmila Ivanitskay, Ммм і тобі моя хороша дякую за твою підтримку та натхнення, яке ти мені даруєш❤️❤️❤️

Інші блоги
Ще одна новорічна новинка ❄️❄️❄️
Всім привіт. Я закінчила писати літню історію. І у мене з'явилась ідея на невеличку затишну історію до Нового Року. Я вже писала новорічну історію про рятувальників. Але ця буде дуже затишна, як на мене. Книга називається
Служниця Тіні. М(ж)к та подяка
Привіт, народе! ❤︎ Сьогодні понеділок, а отже вийшов новий розділ Служниці Тіні. Там ми гуляємо по Орелу та бачимо наслідки заколоту. гіфка КЛІКАБЕЛЬНА на сам розділ ⚠️Новий розділ: Понеділок, Середа, П'ятниця
Потребую поради
Любі мої, хто читає мою книгу або просто вже зазирнув у неї. Дуже потребую вашої поради. Підкажіть, будь ласка, чи не здаються вам перші розділи затягнутими або нудними, з надлишком зайвого? Зараз думаю над тим, чи варто їх
Візуалізація: У твоїй владі
Сьогодні хочу познайомити вас з деякими... персонажами книги. Хтось вже зустрів їх на сторінках і зробив власні висновки)) Це лорд Сайрус. Гарненький такий)) Але то тільки ШІ його таким бачить)) Сайрус — це «старий
Що ж чекає у продовженні?
Усім тихого та спокійного вечора, а можливо й бурхливого ✨ Події у книзі "За руку з Вітром" набирають обертів, тепер Тимур ще й на роботі постійно крутиться біля Стасі) Ревнощі б'ють ключем, однак і Настя
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше