Знижка та спойлер

Сьогодні до кінця доби діє єдина знижка в передплаті на роман-фентезі

"ДИКИЙ ТА НАСТАВНИК" 

Розділ 51. Сьогодні о 20.00.

"Остер

Настав час вечері, але Ітон так і не з’явився. Приб’ю гаденя! Напевно, десь бовтає або нажирається в їдальні, нероба! А мені треба, щоб хтось подивився, я вже перестав линяти чи мені ще валятись тут до завтра? До того ж я голодний!

О, а ось і Рік!

«Нарешті хоч хтось відвідав мене! Ану глянь, я вже повністю заріс?»

Рік обходить мене навколо й навіть у кількох місцях намагається підколупати луску кігтем, спеціально частково обернувшись, напевно, що б болючіше було.

«Ай! Що ти робиш?»

– Перевіряю, це стара чи нова вже.

«А що, по відтінку не видно?» – ображено питаю я, знаючи, що нова луска має бути лаковочорна. Без усіляких сколів та подряпин.

– Та гаразд тобі вже обурюватися. Обертайся, долиняв. А де Ітон?

Мене не треба двічі запрошувати, і я миттєво приймаю людську подобу.

– Мене теж цікавить це питання, але не так, як інше. Ти поговорив з Артою, Ріку? – одразу ставлю найважливіше для мене зараз питання. Де вештається Ітон я потім з’ясую.

– Ні, і не збираюся. Вибач, Остере, я не зможу тобі допомогти. Арта має вийти заміж за Ітона."

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Лященко
03.12.2024, 23:27:36

Залишилося пів години дії знижки...

Гарна нагода для тих, хто ще не придбав! ❤️ ❤️ ❤️

Анна Лященко
03.12.2024, 23:16:21

Олександра Новацька, Дякую!

Інші блоги
Трохи новин: хороших і дуже важких
Давно не робила такого допису, тож сьогодні хочу просто зібрати докупи те, що відбувається останнім часом. І новини цього разу дуже різні. Почну з хорошого. Одразу кілька моїх книг уже перетнули позначку у 2000 прочитань. —
Повісті про бідне кермо Ауді
У кожного автора є головні герої, є другорядні… а є ПРАДИВНІ ПРЕДМЕТИ, які отримують свою власну психологічну травму й можуть розповісти історію краще за будь-кого! У мене на цю роль неофіційно номіноване кермо Ауді
А ви вмієте просто жити сьогодні?
Пишучи «Ризик», я дуже часто поверталася до однієї думки: скільки всього ми відкладаємо через страх перед тим, що вже сталося, або тим, що ще навіть не настало. Емілія робила це роками. А потім одного вечора,
Виконувач сімейних обов'язків))
Двері зачинилися під її регіт. Я зайшла в ліфт. Телефон у сумочці завібрував. Дістала. Тимур: Буду близько сьомої. Скучив. Що робиш? Я подивилася на повідомлення. Потім на своє відображення в дзеркалі ліфта. І одразу згадала
Обраний нею - візуали
Вітаю моїх читачів! Минулого тижня я зовсім не викладала візуалів до опублікованих глав, але сьогодні хочу надолужити це. Тим більш що наступні розділи містять такі події, що я навіть боюся реакції читачів. Сподіваюся
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше