Капризи Зоряни, змушують Яна нервувати!

Вітаю, сонечка!!!

Запрошую до оновлення. Новий розділ роману, "Недопопелюшка", — оновлено.

Пристрасті вирують. 

Уривок.

— Яне, я більше у тебе не працюю. Просто змирися з цим. — Я хочу висловити своє обурення, але не встигаю. Дівчина випереджає мене. — Яне, тобі пора.

— Зоряно, я без тебе не поїду, — теж вперто заявляю я. — Я ж уже дівчатам сказав, що ти сьогодні виходиш на роботу.

— Яне, мені шкода! — сухо відмахується дівчина. — У мене сьогодні співбесіда в іншій компанії.

— Тобто співбесіда? — роздратовано перепитую я. — Ти не можеш так зі мною вчинити.

— Яне, чому не можу? — невдоволено дивиться на мене дівчисько. — Ти ж зміг... Тобі ніщо не завадило забрати мене з посади статиста, та зробити своєю секретуткою. А мене це зовсім не влаштовує. Я не хочу, аби на мене всі дивилися, як на Лєнку...

— Зоряно, що за ахінею ти несеш? — зриваюся я, адже розумію, що дівчина навмисно відтягує час, і старається мене розлютити. — Поясни мені, чому всі мають дивитися на тебе, як на Лєну?

Читати далі...

Приємного читання та тихої ночі!!!

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Хіба ж то її капризи? Він подавляє її, наказує і ну ніяк не хоче прислухатися до її прохань. Вона себе не на смітнику знайшла,щоб так бездумно підкорятися.

Інші блоги
Як" прорватися " ,"досягти успіху " і "перемогти"
Читаю дуже цікаву книжку "Оповідь " Роберта Макі відомого американського сценариста, теоретика мистецтва написання кіносценаріїв . Цитата : Як" прорватися " ,"досягти успіху " і "перемогти у творчій
Поезія без фільтрації…
Кажуть, поезія – це те, що неможливо втримати в собі. Вчора «народилось» щось гостре, цинічне і зовсім не типове для мене. Це, мабуть, найчесніші слова за останній час. Хто ти? Все пусте, і немає значення, А
"Під корінням Карпат"
Вітаю. Я опублікувала першу свою книгу-"Під корінням Карпат",буду вдячна за вашу думку. За думку кожного. Книга невелика,але я вклала свою душу. Наступні книги обов'язково будуть більшими. Дякую вам всім за увагу.
Кінець??? Чи початок??? А як у Вас це було?..
Чи знайоме вам відчуття, коли здається, що це — фінал? Глухий кут, за яким лише темрява. А потім — бах! — і з’ясовується, що це був не кінець, а лише гучний старт чогось неймовірного, про що ви навіть мріяти не наважувалися. Нещодавно
Останнє пророцтво
Я досі не знаю, хто є головним героєм мого циклу "Останнє пророцтво" та, навіть більше, не думала, що створю цикл із шести частин! Селеста та Ріґор – перші герої, трагічною смертю яких все і мало скінчитися... Але
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше